ДОБРОБУТ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть скалькований іменник благополуччя на стилістично правильний варіант: добробут, гаразд (гаразди), щастя, добра доля.

Правильніше: добробут

«Фактичні результати перельоту, благополучна посадка важкої двомоторної машини в районі боліт і озер... — неперевершений приклад високої майстерності, доблесті», — читаємо в журналі. Виникає питання: яка потреба була вдаватися в цій фразі до старослов'янізму благополучна? Старослов'янізмами звичайно користуються тоді, коли хочуть надати фразі тону іронії або, навпаки, врочистості, але ні того, ні того нема в наведеній на початку фразі, тому тут більше підходять українські відповідники щасливий, щасний, безпечний (коли йдеться про особу): «Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці» (М. Коцюбинський); «Нехай Бог дає тобі щасну годину» (Ганна Барвінок); «Будьте безпечні!» (Словник за редакцією А. Кримського). Те саме можна сказати про прислівник благополучно, який витискує з мовного вжитку прислівник щасливо: «Усі підводи благополучно перейшли колію, пропустили зустрічний поїзд», — а тим часом у живому мовленні чуємо: «Прощавайте, щасливо доїхати!»
Таким же, без потреби, штучно занесеним у нашу повсякденну мову, є близький до прикметника благополучний іменник благополуччя, що часто трапляється на сторінках періодичних і неперіодичних видань, але не чується в живому народному мовленні: «Це тільки видимість благополуччя». Якщо поминути суто стилістичні потреби, — збереження прямої мови персонажа твору, бажання надати фразі канцелярського або іронічного звучання, — не слід послугуватись цим іменником, а тим більше надуживати ним, бо маємо відомі українські відповідники: щастя («Де відвага, там і щастя». — Прислів'я), добробут («Буде на сторожі добробуту народного стояти». — П. Куліш), гаразд («Живуть собі люди в добрі та гаразді». — Словник за редакцією А. Кримського).

Правильніше: щастя, добробут, гаразд

Правильніше: Добробут населення постійно зростає