ДЖЕРЕЛУ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
начало начал
Правильніше:
причина причин; джерело джерел; першоджерело
Мова – не калька: словник української мови
список використаних джерел
Правильніше:
перелік використаних джерел
Мова – не калька: словник української мови
ресурси
Правильніше:
можливості; кошти; запаси; засоби; джерела
Мова – не калька: словник української мови
невичерпне джерело багатства
Правильніше:
золоте дно
Мова – не калька: словник української мови
життя б'є ключем
Правильніше:
життя б'є джерелом (дзюрком, цівкою); життя буяє (вирує, клекотить, клекоче)
Мова – не калька: словник української мови
джерело розбрату
Правильніше:
скринька пандори
Мова – не калька: словник української мови
джерело прибутку; дійна корова
Правильніше:
золоте дно
Мова – не калька: словник української мови
Корені, джерела і витоки
Замініть для урізноманітнення мовлення іменник витоки на стилістично кращий варіант: корені, джерела.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
витоки козацтва | корені козацтва |
витоки талантів | джерела талантів |
не витоки – джерела
Іменник витоки запровадили в наш ужиток ті, хто конвертує своє українське мовлення з російського думання. У мові північного сусіда – не живій, а книжній – оддавен існує лексема истоки. Истоки первобытной культуры, истоки гуманизма, истоки казачества.
Наша мова з перших днів свого літературного буття була близька до народної, і в ній якнайменше вживано книжних слів. Письменники та просвітяни намагалися виробляти літературні норми на підставі живих форм. І ця демократична засада сприяла поширенню української мови. Тому те, що в російській означувано іменником истоки, в нас передавали словами джерела чи корені, й не завжди у множині. Так, говорячи про натхнення, ми можемо застосовувати і множину, й однину. Джерело натхнення або джерела натхнення. В інших випадках вживаємо множину: джерела первісної культури, джерела гуманізму, але корені козацтва. Що ж до слів витоки, витік, то вони штучні, не властиві українському мовленню й не бажані для вживання.
Наша мова з перших днів свого літературного буття була близька до народної, і в ній якнайменше вживано книжних слів. Письменники та просвітяни намагалися виробляти літературні норми на підставі живих форм. І ця демократична засада сприяла поширенню української мови. Тому те, що в російській означувано іменником истоки, в нас передавали словами джерела чи корені, й не завжди у множині. Так, говорячи про натхнення, ми можемо застосовувати і множину, й однину. Джерело натхнення або джерела натхнення. В інших випадках вживаємо множину: джерела первісної культури, джерела гуманізму, але корені козацтва. Що ж до слів витоки, витік, то вони штучні, не властиві українському мовленню й не бажані для вживання.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)