ДАРУВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Люди, що не дбають за культуру власної мови, часто помилково кажуть: «Я вибачаюся». Так сказати не можна, бо частка -ся означає себе, отже, виходить, що людина вибачає саму себе, тимчасом як уважає, що завинила чи помилилась перед кимось. Треба казати: вибачте мені, пробачте мені, простіть мені, даруйте мені або я перепрошую. Цей останній зворот — характерний для подільського, волинського та інших південно-західних говорів, де він поширився підо впливом польської мови.
Так само не можна казати: «За ці слова треба вибачатись», — а слід: «треба попросити вибачення» або «треба перепросити».

Правильніше: давати подарунки; дарувати що

Правильніше: дарувати

Правильніше: не дарувати свого

Правильніше: Дарувати одяг на виріст

Правильніше: даруйте (пробачте) на слові; не бажаючи образити; не ображайтеся; не майте цих слів за зле

Правильніше: пробачте (вибачте, вибачайте, простіть, даруйте) на [цьому, цім] слові; перепрошую на слові; не вам (не при вас) кажучи; не при хаті згадуючи; шануючи слухи ваші; без сорому казка

Правильніше: вибачте, пробачте; даруйте

Правильніше: даруйте на слові

Хтось ненароком вас штовхнув у громадському транспорті чи на вулиці й каже: «Я вибачаюся». Але частка -ся в дієслові означає себе, отже, виходить, людина вибачає саму себе, хоча вважає, що завинила перед вами. Тому потрібно казати і писати: вибачте (пробачте, даруйте, простіть) мені або я перепрошую.
Так само недоречні звороти треба вибачитися, не забудьте вибачитися; краще вжити треба попросити вибачення, не забудьте перепросити.

Правильніше: Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле