ДАРЕМНО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: даремно гаяти (гайнувати, марнувати) час

Правильніше: наволокти пеню на когось

Правильніше: як (мов, ніби) у бочку данаїд

Правильніше: ні за собаку (ні за цапову душу) пропасти (загинути)

Правильніше: даремно витрачати сили

Правильніше: за спасибі; за так; даремно; задурно; безкоштовно

Правильніше: без пуття

Правильніше: за спасибі

Правильніше: коту під хвіст

Правильніше: шукати голку в сіні

Правильніше: носити (міряти, набирати) воду решетом

Правильніше: ждати з моря погоди

Правильніше: пропасти ні за цапову душу

Правильніше: кидати слова на вітер

Правильніше: даремно витрачати сили

Правильніше: безуспішно; даремно, марно; шкода й заходу

Правильніше: даремно, задарма; за так; так за так

Правильніше: даремно; марно; без пуття; без ладу; безглуздо

Правильніше: ні за що ні про що

Правильніше: ні собі ні людям; більше виску, ніж шерсті

Правильніше: багато галасу знічев'я (даремно); за онучу збили бучу; сваряться за міх, а в міху нічого немає; з великої хмари та малий дощ; грім рака вбив; не стільки млива, скільки дива

Замініть кальку даром на правильний варіант:

даремно — безрезультатно, марно;

задурно, без(о)платно — без потреби платити гроші.

Правильніше: даремно, задурно

Правильніше: даремно згаяв час

Багато хто не відчуває помилки, вживаючи вислови губити природу, губити час, губити розум, губити пам'ять, губити інтелектуальні сили і под. Проте дієслова губити, загубити не є відповідниками до всіх значень російських терять, потерять. Ці лексеми маємо використовувати тоді, коли вони означають «втрачати (втратити) конкретний предмет, річ через недбалість, неуважність, неохайність». Загубити зошит, гаманець з грішми. «Котрий тут у нас школяр губить олівці?» (Іван Франко), «Працював Арапников погано. Був дуже неуважний. Губив матеріали досліджень» (Микола Трублаїні).
Губити застосовують також, щоб передати повільне падіння чогось: «І тільки лози Губили сльози, За всіх одні ридали» (Олександр Олесь). Або виразити ще такий нюанс значення, як «розчинятися (в гулі, шумі, натовпі й т. ін.»: «Хмар було так багато, і вони здавалися такими м'якими, що навіть гудіння мотора (літака) губило серед них свої металево дзвінкі нотки» (Юрій Бедзик).
Якщо йдеться про абстрактні поняття, то мова закріпила за російським дієсловом терять інші українські відповідники: терять голову – розгублюватися; терять сознание – непритомніти, зомлівати.
Втрачати здебільшого вживається в тих випадках, коли мовиться знову-таки про втрату або шкоду абстрактного характеру. Втрачати ілюзії, надії, спокій, розум, пам'ять, совість, сором тощо. Чи навіть про шкоду матеріальну: «Без води верблюд може прожити десять діб, втрачаючи за цей час майже третину ваги» (з журналу). У науковому стилі (медицина) знову-таки лише втрачати: хворий втратив апетит, сон, втратив багато крові.
Тим-то й наведені на початку вислови слід було написати так: знищувати природу, марнувати (гаяти) час, втрачати розум, втрачати пам'ять, втрачати інтелектуальні сили.
Іменники на позначення часових понять час, день, роки сполучаються з обома дієсловами. Старого любити – тільки дні губити; не губи часу і не втрачай днів. З прислівниками даремно, марно поєднується спільнокореневе дієслово витрачати: марно витрачати час, даремно витрачу день. Губити має ще значення «нищити»: не губи мене; в очі любить, а поза очі губить. У такому розумінні втрачати не вживають.

Правильніше: даремно

Правильніше: даремно

Правильніше: даремно,
марно
Ми даремно (марно) гаємо час

Правильніше: даремно (витрачати сили), задурно, безкоштовно (отримати річ)

Правильніше: Даремно (марно, без потреби) втратив (згаяв) час

Правильніше: Гаяти (гайнувати, марнувати) час

Правильніше: Він не марнував часу