ДАЛЬШИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
слідуючий, дальший, подальший, сталося ось що, сталося наступне, наступний
1. Не вживайте слова «слідуючий»
Наступний – який з'являється слідом за чимось; найближчий у часі чи просторі. Залежно від контексту це слово має кілька значень: «дальший», «подальший», «другий». Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.
Ненормативними є вислови на слідуючий день, слідуюче питання, слідуюча зупинка і т. д. Дієприкметник слідуючий, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити.
Втім, замість сталося наступне ліпше сказати сталося ось що. Перед переліком або поясненням доречне слово такий. Не наступні факти, а такі факти, не з наступних спеціальностей, а з таких спеціальностей, заявляти не наступне, а таке.
2. Подальший – дальший
У засобах масової інформації стало модно замінювати слово дальший на буцімто «більш українське» подальший. Обидва ці прикметники мають у нашій мові однакове право на існування, щоправда, з певною значеннєвою різницею, приблизно такою самою, як між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати словом дальший, а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою подальший. Наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування – мені невідоме».
Наступний – який з'являється слідом за чимось; найближчий у часі чи просторі. Залежно від контексту це слово має кілька значень: «дальший», «подальший», «другий». Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.
Ненормативними є вислови на слідуючий день, слідуюче питання, слідуюча зупинка і т. д. Дієприкметник слідуючий, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити.
Втім, замість сталося наступне ліпше сказати сталося ось що. Перед переліком або поясненням доречне слово такий. Не наступні факти, а такі факти, не з наступних спеціальностей, а з таких спеціальностей, заявляти не наступне, а таке.
2. Подальший – дальший
У засобах масової інформації стало модно замінювати слово дальший на буцімто «більш українське» подальший. Обидва ці прикметники мають у нашій мові однакове право на існування, щоправда, з певною значеннєвою різницею, приблизно такою самою, як між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати словом дальший, а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою подальший. Наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування – мені невідоме».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Дальший і подальший
Не знати чому слово подальший так уподобали сучасні автори, що воно майже заступило близьке до нього значеннєво слово дальший. Навіть стилістичні редактори наших періодичних видань, коли натрапляють у тексті оповідання чи статті на це слово, відразу виправляють його на нібито «більш українське» — подальший. Деякі письменники, без видимих на те причин, в одному творі пишуть подальший, у другому — дальший, наприклад: «Він зрозумів — раз і назавжди, — що його подальше життя неможливе без Васси» (Ю. Смолич) і «В запалі перебороти буржуазне мистецтво, в завзятті зачати нову — революційну — еру мистецтва пролетарського, — чи не нехтували ми нерозумно скарбами минулого, які й нам самим могли стати в пригоді на дальшій — далекій — дорозі творення мистецтва нашого класу?» (Ю. Смолич).
У тритомному Російсько-українському словнику на першому місці стоїть слово дальший, на другому — подальший, Словник за редакцією А. Кримського наводить тільки слово дальший: «Дальші чотири століття». Це слово відповідає російським дальнейший, следующий. Тут ми розглядаємо це слово тільки в першому значенні.
Обидва ці слова мають право на існування, але з певною значеннєвою різницею між ними, приблизно такою самою, як і між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Якийсь процес, дію чи явище, що відбулися в ближчий час, треба позначати словом дальший, як це бачимо в другій цитаті з твору Ю. Смолича; а те, що відбувається згодом, через певний проміжок часу, слід передавати словом подальший, наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування — мені невідоме».
У тритомному Російсько-українському словнику на першому місці стоїть слово дальший, на другому — подальший, Словник за редакцією А. Кримського наводить тільки слово дальший: «Дальші чотири століття». Це слово відповідає російським дальнейший, следующий. Тут ми розглядаємо це слово тільки в першому значенні.
Обидва ці слова мають право на існування, але з певною значеннєвою різницею між ними, приблизно такою самою, як і між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Якийсь процес, дію чи явище, що відбулися в ближчий час, треба позначати словом дальший, як це бачимо в другій цитаті з твору Ю. Смолича; а те, що відбувається згодом, через певний проміжок часу, слід передавати словом подальший, наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування — мені невідоме».
заходи по дальшому поліпшенню роботи
Правильніше:
заходи щодо (до) дальшого поліпшення роботи
Мова – не калька: словник української мови
Наради по дальшій організації форуму
Правильніше:
Наради над дальшою організацією форуму
як можна дальше
Правильніше:
якнайдалі, щонайдалі; якомога далі
Мова – не калька: словник української мови
що дальше в ліс, то більше дров
Правильніше:
далі в ліс – більше труску
Мова – не калька: словник української мови
чим дальше в ліс, тим більше дров
Правильніше:
що далі в ліс, то більше дров
Мова – не калька: словник української мови
тихше їдеш – дальше будеш
Правильніше:
помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку
Мова – не калька: словник української мови
і так дальше
Правильніше:
і так далі; тощо
Мова – не калька: словник української мови
дальше
Правильніше:
далі
Мова – не калька: словник української мови
говори дальше
Правильніше:
продовжуй
Мова – не калька: словник української мови
далі – дальше
Далі – прислівник. Вищий ступінь від далеко. Після цього (того); потім. Продовжуючи почате. Іду далі; «До якогось часу ми добре жили, далі зубожів мій брат» (Марко Вовчок). Далі буде (не дальше).
Дальше (наступне) – прикметник, середній рід (чол. дальший, жін. дальша). Дальше просування вперед, дальший розвиток. «Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю, а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті» (Леся Українка).
Дальше (наступне) – прикметник, середній рід (чол. дальший, жін. дальша). Дальше просування вперед, дальший розвиток. «Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю, а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті» (Леся Українка).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
дальше
Правильніше:
далі,
Читайте далі!
Пройдіть, будь ласка, далі!
Читайте далі!
Пройдіть, будь ласка, далі!
Словник-антисуржик.
і так дальше
Правильніше:
і так далі
І так далі, і так далі!
І так далі, і так далі!
Словник-антисуржик.
Дальше буде
Правильніше:
Далі буде
Подальше ознайомлення
Правильніше:
Дальше ознайомлення
Наступним кроком в економіці
Правильніше:
Дальшим кроком в економіці
Дальнійше формування
Правильніше:
Дальше формування