ДАЛЬШЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

як можна дальше

Правильніше: якнайдалі, щонайдалі; якомога далі
Мова – не калька: словник української мови

що дальше в ліс, то більше дров

Правильніше: далі в ліс – більше труску
Мова – не калька: словник української мови

чим дальше в ліс, тим більше дров

Правильніше: що далі в ліс, то більше дров
Мова – не калька: словник української мови

тихше їдеш – дальше будеш

Правильніше: помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку
Мова – не калька: словник української мови

і так дальше

Правильніше: і так далі; тощо
Мова – не калька: словник української мови

дальше

Правильніше: далі
Мова – не калька: словник української мови

говори дальше

Правильніше: продовжуй
Мова – не калька: словник української мови

далі – дальше

Далі – прислівник. Вищий ступінь від далеко. Після цього (того); потім. Продовжуючи почате. Іду далі; «До якогось часу ми добре жили, далі зубожів мій брат» (Марко Вовчок). Далі буде (не дальше).
Дальше (наступне) – прикметник, середній рід (чол. дальший, жін. дальша). Дальше просування вперед, дальший розвиток. «Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю, а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті» (Леся Українка).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

дальше

Правильніше: далі,
Читайте далі!
Пройдіть, будь ласка, далі!
Словник-антисуржик.

і так дальше

Правильніше: і так далі
І так далі, і так далі!
Словник-антисуржик.

Дальше буде

Правильніше: Далі буде

Подальше ознайомлення

Правильніше: Дальше ознайомлення

Дальнійше формування

Правильніше: Дальше формування

заходи по дальшому поліпшенню роботи

Правильніше: заходи щодо (до) дальшого поліпшення роботи
Мова – не калька: словник української мови

Наради по дальшій організації форуму

Правильніше: Наради над дальшою організацією форуму

слідуючий, дальший, подальший, сталося ось що, сталося наступне, наступний

1. Не вживайте слова «слідуючий»
Наступний – який з'являється слідом за чимось; найближчий у часі чи просторі. Залежно від контексту це слово має кілька значень: «дальший», «подальший», «другий». Якщо йдеться про предмети або конкретні явища, здебільшого вживають прикметник наступний: наступний урок, наступного дня (тижня), наступна зупинка.
Коли ж мовиться про абстрактні явища, що відбувалися чи відбуватимуться після якогось часу, події, частіше вдаються до прикметників дальший, подальший: дальше життя, подальша доля, подальша робота.
Ненормативними є вислови на слідуючий день, слідуюче питання, слідуюча зупинка і т. д. Дієприкметник слідуючий, що входить до них, неможливий навіть теоретично, бо в українській мові немає дієслів, од яких можна було б його утворити.
Втім, замість сталося наступне ліпше сказати сталося ось що. Перед переліком або поясненням доречне слово такий. Не наступні факти, а такі факти, не з наступних спеціальностей, а з таких спеціальностей, заявляти не наступне, а таке.
2. Подальший – дальший
У засобах масової інформації стало модно замінювати слово дальший на буцімто «більш українське» подальший. Обидва ці прикметники мають у нашій мові однакове право на існування, щоправда, з певною значеннєвою різницею, приблизно такою самою, як між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Процес, подію чи явище, які відбулися в ближчий час, слід позначати словом дальший, а те, що станеться набагато пізніше, передавати лексемою подальший. Наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування – мені невідоме».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Дальший і подальший

Не знати чому слово подальший так уподобали сучасні автори, що воно майже заступило близьке до нього значеннєво слово дальший. Навіть стилістичні редактори наших періодичних видань, коли натрапляють у тексті оповідання чи статті на це слово, відразу виправляють його на нібито «більш українське» — подальший. Деякі письменники, без видимих на те причин, в одному творі пишуть подальший, у другому — дальший, наприклад: «Він зрозумів — раз і назавжди, — що його подальше життя неможливе без Васси» (Ю. Смолич) і «В запалі перебороти буржуазне мистецтво, в завзятті зачати нову — революційну — еру мистецтва пролетарського, — чи не нехтували ми нерозумно скарбами минулого, які й нам самим могли стати в пригоді на дальшій — далекій — дорозі творення мистецтва нашого класу?» (Ю. Смолич).
У тритомному Російсько-українському словнику на першому місці стоїть слово дальший, на другому — подальший, Словник за редакцією А. Кримського наводить тільки слово дальший: «Дальші чотири століття». Це слово відповідає російським дальнейший, следующий. Тут ми розглядаємо це слово тільки в першому значенні.
Обидва ці слова мають право на існування, але з певною значеннєвою різницею між ними, приблизно такою самою, як і між спорідненими з ними прислівниками далі й подалі. Якийсь процес, дію чи явище, що відбулися в ближчий час, треба позначати словом дальший, як це бачимо в другій цитаті з твору Ю. Смолича; а те, що відбувається згодом, через певний проміжок часу, слід передавати словом подальший, наприклад: «Дальші роки після смерті дружини він жив у Києві, а його подальше перебування — мені невідоме».

Наступним кроком в економіці

Правильніше: Дальшим кроком в економіці