ДАЛО — СЛОВОВЖИВАННЯ | Горох — українські словники

Замініть скальковану конструкцію давати, дати можливість або дієслово дозволяти, дозволити, вжите не у прямому значенні, на стилістично кращий варіант: давати, дати змогу, давати, дати нагоду.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Це дасть* нам можливість завершити роботу вчасно.*	Це дасть* нам змогу завершити роботу вчасно.*
Конгрес дасть можливість* замислитись над ідентичністю та духовністю наших навчальних закладів.*	Конгрес дасть нагоду* замислитись над ідентичністю та духовністю наших навчальних закладів.*
Модернізація дозволяє* збільшити виробництво продукції.*	Модернізація дає змогу* збільшити виробництво продукції.*

АЛЕ:

Батько дозволив сину посидіти за кермом.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Відвернути увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися і відволіктися

Замініть скальковане дієслово відволіктися на стилістично кращий варіант: відвернути свою увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Він нарешті відволікся* від тривожних думок.*	Він нарешті відвернув свою увагу* від тривожних думок.*
Відволічися трохи!	Дай собі спокій!
Лікар порадив відволіктися* від усього навколо.*	Лікар порадив абстрагуватися* від усього навколо.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути

Дієслова в другій особі однини теперішнього часу та в майбутньому часі доконаного виду мають закінчення -еш (-єш), -иш (-їш): хочеш, будуєш, вариш, гоїш, захочеш, збудуєш, звариш, загоїш. Виняток становлять дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти: ти даси, їси, відповіси, розповіси, а не даш, їш, відповіш, розповіш, як то часом, надто в західних областях України, кажуть.
Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ'яненко). Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис). У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».
Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах. В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

якщо я не помиляюся

Правильніше: дай, боже, пам'яті; коли б не збрехати

Мова – не калька: словник української мови

як собака на сіні

Правильніше: і сам не гам, і другому не дам

Мова – не калька: словник української мови

як можна дальше

Правильніше: якнайдалі, щонайдалі; якомога далі

Мова – не калька: словник української мови

як бог дасть

Правильніше: так-сяк на косяк

Мова – не калька: словник української мови

язик мій – ворог мій

Правильніше: дай язику волю – заведе в неволю

Мова – не калька: словник української мови

що дальше в ліс, то більше дров

Правильніше: далі в ліс – більше труску

Мова – не калька: словник української мови

чим дальше в ліс, тим більше дров

Правильніше: що далі в ліс, то більше дров

Мова – не калька: словник української мови

чим далі

Правильніше: дедалі; щодалі; куди далі

Мова – не калька: словник української мови

час від часу не легше

Правильніше: що далі, то гірше (то важче); що година, то й новий клопіт (то й нові прикрощі)

Мова – не калька: словник української мови

це принесе йому вигоду

Правильніше: з цього він матиме вигоду (користь, пожиток, зиск); з цього він скористується (покористується); це йому піде на пожиток (на користь); це дасть йому вигоду (користь, пожиток, зиск)

Мова – не калька: словник української мови

хто слідуючий?

Правильніше: хто далі?

Мова – не калька: словник української мови

усе ще

Правильніше: і далі

Мова – не калька: словник української мови

тут одному не можна справитися

Правильніше: тут самому не можна (несила) впоратися; тут сам один не впораєшся; тут сам цьому ради не даси

Мова – не калька: словник української мови

тримай кишеню ширше!

Правильніше: підставляй поли; наставляй ширше кишеню; дам, дам – коли б лише здоров зносив!; дідька лисого ; чорта з два!; не дочекаєшся; завтра з мішком; хапай в обидві жмені

Мова – не калька: словник української мови

тихше їдеш – дальше будеш

Правильніше: помалу (поволі) їдь – далі заїдеш; тихше їдь – дальше станеш; іди помаленьку – доженеш і стареньку

Мова – не калька: словник української мови

так далі продовжуватися не може

Правильніше: так далі тривати (тягтися) не може

Мова – не калька: словник української мови

сльозами горю не поможеш

Правильніше: плачем лиха не виплачеш; сльозами горя не здолаєш (не відбудеш, не заллєш); слізьми горю не зарадиш; не журись, а за діло берись; журба сорочки не дасть; не потурай журбі – вона тебе ножем під серце, а ти їй під ніс перцю; плачем ділу не пособиш; журбою поля не перейдеш

Мова – не калька: словник української мови

скільки дали?

Правильніше: що дали?

Мова – не калька: словник української мови

рятуйся, хто може

Правильніше: дай, боже, ноги

Мова – не калька: словник української мови

розуму не прикладу

Правильніше: ради собі не дам; ума (розуму) не приберу; не збагну; збагнути не можу

Мова – не калька: словник української мови

розмова продовжується (тягнеться)

Правильніше: розмова йде (точиться) далі; розмова триває [далі]

Мова – не калька: словник української мови

ризик – благородне діло

Правильніше: як не дасть бог смерти, то чорти не візьмуть

Мова – не калька: словник української мови

проявляти недалекоглядність

Правильніше: не бачити далі свого носа

Мова – не калька: словник української мови

продовжує користуватися

Правильніше: користується далі

Мова – не калька: словник української мови

продовжувати роботу

Правильніше: працювати й далі

Мова – не калька: словник української мови

продовжувати говорити

Правильніше: провадити (вести, правити) далі; казати далі

Мова – не калька: словник української мови

продовжувати війну

Правильніше: провадити далі війну; воювати й далі

Мова – не калька: словник української мови

продовжувати в тому ж дусі

Правильніше: провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі); виводити далі ту саму нитку; співати й далі тієї ж (тієї самої)

Мова – не калька: словник української мови

продовження буде

Правильніше: далі буде

Мова – не калька: словник української мови

подальше від гріха

Правильніше: якомога далі від гріха

Мова – не калька: словник української мови

подалі

Правильніше: якдалі, чимдалі; якомога далі

Мова – не калька: словник української мови

підтримувати переписку

Правильніше: і далі листуватися

Мова – не калька: словник української мови

обіцяного три роки чекають

Правильніше: казав пан кожух дам, та й слово його тепле; казав, та не зав'язав; ждали, ждали та й жданки розгубили (та й годі сказали); надіявся дід на обід, та без вечері спати ліг

Мова – не калька: словник української мови

ні собі ні людям

Правильніше: і сам не гам і другому не дам

Мова – не калька: словник української мови

нижченаведений

Правильніше: наведений далі (нижче)

Мова – не калька: словник української мови

нещирий (фальшивий) у вчинках (словах)

Правильніше: укусить і меду дасть

Мова – не калька: словник української мови

не позволю вмішуватися в мої справи

Правильніше: не дозволю втручатися в мої справи; не дам у кашу собі дмухати

Мова – не калька: словник української мови

не обмежуватися чим-небудь

Правильніше: піти далі

Мова – не калька: словник української мови

не надоїдай мені!

Правильніше: не докучай (не набридай) мені! дай мені чисту годину! не клопочи мені голови!

Мова – не калька: словник української мови

не можу порахувати

Правильніше: рахуби не дам

Мова – не калька: словник української мови

не зупинятися на чому-небудь

Правильніше: піти далі

Мова – не калька: словник української мови

не знає, як собі допомогти

Правильніше: не знає, як собі раду дати; не знає, чим і запомогтися (зарятуватися, зарадити) собі; ради собі не дасть (не прибере, не добере)

Мова – не калька: словник української мови

не дозволь знущатися над собою

Правильніше: не дай наплювати собі в кашу

Мова – не калька: словник української мови

не дав і рота розкрити

Правильніше: не дав і рота роззявити

Мова – не калька: словник української мови

не відрізняється далекоглядністю

Правильніше: далі свого носа не бачить

Мова – не калька: словник української мови

на певній відстані

Правильніше: трохи далі (оддалік) від

Мова – не калька: словник української мови

на все божа воля

Правильніше: народжений втопитися від кулі не загине; як не дасть бог смерти, то чорти не візьмуть

Мова – не калька: словник української мови

мати на увазі щось інше

Правильніше: наздогад буряків, щоб дали капусти

Мова – не калька: словник української мови

мати вузький кругозір

Правильніше: не бачити далі свого (власного) носа

Мова – не калька: словник української мови

коли дрова горять, тоді й кашу варять

Правильніше: напиймося тут, бо на небі не дадуть

Мова – не калька: словник української мови

казав пан кожух дам, та слово його тепле.

Правильніше: понадіявся дід на обід, та без вечері спати ліг

Мова – не калька: словник української мови

і так дальше

Правильніше: і так далі; тощо

Мова – не калька: словник української мови

і так далі, і тому подібне

Правильніше: тощо

Мова – не калька: словник української мови

дозвольте хоча б глянути

Правильніше: дайте хоч гляну; хай хоч гляну

Мова – не калька: словник української мови

дальше

Правильніше: далі

Мова – не калька: словник української мови

дай, бог, пам'ять (пам'яті)

Правильніше: дай, боже, на пам'ять

Мова – не калька: словник української мови

дай, бог, здоров'я!

Правильніше: дай, боже, здоров'я!

Мова – не калька: словник української мови

говорити про одне, натякаючи на інше

Правильніше: наздогад буряків, щоб дали капусти

Мова – не калька: словник української мови

говорити із задньою думкою

Правильніше: говорити (казати) з потайною (з потаємною, затаєною, прихованою) думкою; говорити (казати) наздогад буряків, щоб дали капусти; закидати наздогад

Мова – не калька: словник української мови

гірше нікуди

Правильніше: гірше не може бути; гірше не можна; далі нема куди

Мова – не калька: словник української мови

війна продовжується

Правильніше: війна триває (точиться) далі

Мова – не калька: словник української мови

відчепися!

Правильніше: дай мені чисту годину!

Мова – не калька: словник української мови

бути далекоглядним

Правильніше: бачити далі свого носа; вилізти зі своєї (із власної) шкаралупи

Мова – не калька: словник української мови

будь ласка, продовжуйте читати

Правильніше: будьте ласкаві, читайте далі; читайте далі, якщо (коли) ласка

Мова – не калька: словник української мови

буде сказано нижче

Правильніше: скажу згодом (далі)

Мова – не калька: словник української мови

бог дав, бог і взяв

Правильніше: прийшов нестаток, забрав остаток

Мова – не калька: словник української мови

Схвалювати, підтримувати, погоджуватися, згоджуватися і давати добро

Замініть скальковану конструкцію давати добро на стилістично кращий варіант: схвалювати, підтримувати; давати згоду, погоджуватися, згоджуватися; дозволяти.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Президент дав добро* на проведення міжнародних військових навчань.*	Президент схвалив* проведення міжнародних військових навчань.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Дати спокій і залишити(ся) в спокої

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію залишити в спокої (кого, що), залишатися на стилістично кращий варіант: дати (чистий, святий) спокій (кому, чому), не турбувати (кого, що); мати (чистий, святий) спокій.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Як у Рівному просили залишити у спокої* очільника місцевої митниці.*	Як у Рівному просили дати спокій* очільнику місцевої митниці.*
Я хочу залишитися в спокої!	Я хочу мати чистий спокій.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

І далі і продовжувати

Перевірте доречність вживання дієслова продовжити, і якщо воно керує інфінітивом, замініть заміна: і далі (щось робити).

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Вартість житла у столиці продовжує* зростати.*	Вартість житла у столиці і далі* зростає.*

АЛЕ:

Спочатку Семен хотів випити [горілки] маленькими ковточками, щоб продовжити втіху (Леся Українка).

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Видавання і видача

В українській мові для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.

Замініть іменник видача на один із варіантів: видавання (дія), видане (видана річ); або перебудуйте речення, використавши дієслово: видавати.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Про затвердження Порядку оформлення і видачі* паспорта громадянина України.*	Про затвердження Порядку оформлення і видавання* паспорта громадянина України.*
У таборі триває* видача гуманітарної допомоги.*	У таборі й далі видають* гуманітарну допомогу.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Даватися взнаки і давати про себе знати

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію давати про себе знати, якщо мовиться про щось, що стало дуже відчутним, важким, неприємним, на стилістично кращий варіант: даватися взнаки, бути відчутним.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Напевно, десь підсвідомо домашня гра з англійцями ще сидить у нас, і якийсь час ще буде давати про себе знати.	Напевно, десь підсвідомо домашня гра з англійцями ще сидить у нас, і якийсь час ще буде даватися взнаки.

АЛЕ:

Син дав про себе знати вже з іншої країни.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, надсилати, надіслати і направляти, направити

Перевірте вживання дієслова направляти і в разі потреби замініть:

спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати — керувати рухом автомашини, літака, човна; надавати потрібного напрямку діяльності, вчинкам, розмові;

навертати, навернути — переконуючи, умовляючи, спрямовувати, залучати до чого-небудь;

призначати, призначити, давати, дати призначення — давати розпорядження кому-небудь виконувати щось;

надсилати, надіслати — передавати традиційною або електронною поштою.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
направляти гармату на північ	спрямовувати гармату на північ
направляти корабель на мілину	скеровувати корабель на мілину
направляти зусилля на подолання проблем	спрямовувати зусилля на подолання проблем
діяльність, направлена* на скорочення витрат*	діяльність, спрямована* на скорочення витрат*
направляти на путь істинний	навертати на праведну дорогу
направляти на роботу	призначати на роботу
направляти листа	надсилати листа

АЛЕ:

направляти, направити — готувати, підготувати до роботи, нагострити.

Він добре направив свій інструмент перед роботою.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Якомога далі, якнайдалі і подалі

Замініть прислівник подалі на стилістично кращий за контекстом варіант: трохи далі; якомога далі, якнайдалі.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Якщо говорити про наш вектор руху, то його можна назвати «Чим подалі* від Росії».*	Якщо говорити про наш вектор руху, то його можна назвати «Якомога далі* від Росії».*
Прошу вас відійти подалі.	Прошу вас відійти трохи далі.

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

Дай Боже і дай Бог

Замініть конструкцію дай Бог на стилістично кращий варіант: дай Боже.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО	РЕКОМЕНДОВАНО
Дай Бог* вам здоров'я!*	Дай Боже* вам здоров'я.*

OnlineCorrector. Стилістичні помилки та помилки у слововживанні.

уявити, дати уявлення, наведемо

Уявити. Ось фраза: «Щоб уявити значення (важливість, цінність чи, навпаки, шкідливість) чого-небудь, наведемо такі дані (факти)». Зміст її хибний. Адже особа, яка збирається наводити певні дані, вже уявляє значення чи характер того, про що веде мову. Тому в її устах природніше звучало б: щоб дати уявлення, наведемо і т. ін.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

становище безвихідне чи безпорадне?

Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

як правильно записувати дати

Чи треба ставити крапку між позначенням римськими цифрами місяця і назвою року? У багатьох виданнях ця частина запису дати оформлюється по-різному. Усталеними вважаються такі варіанти: 1) запис чисел місяця і року арабськими цифрами, наймення місяця – словами; після цифрового вираження назви року – «р» з крапкою (4 листопада 2002 р.); 2) запис числа арабськими цифрами, далі – крапка, потім – запис місяця римськими, а року – арабськими та «р» з крапкою, між записом місяця й року крапка не ставиться (18.ІV 1996 р.); 3) запис числа місяця арабськими цифрами, далі вертикальна похила риска, потім римськими назва місяця й арабськими назва року та «р» з крапкою, між записом місяця і року крапка не ставиться (5/ІХ 1999 р.). В останніх двох варіантах необов'язково ставити «р» і крапку після нього, а також повністю рік (можна лишити тільки останні дві цифри – 25.Х 92; 25/Х 92).
У зв'язку зі зрослим застосуванням обчислювальної техніки останнім часом великого поширення дістав варіант запису дат, який складається з двоцифрових компонентів, позначуваних арабськими цифрами і відокремлюваних крапкою: 25.10.92; такий запис застосовується не тільки в діловій документації, а й у приватному листуванні.
У шкільній практиці, зокрема в контрольних та екзаменаційних роботах, здебільшого назву місяця (а часто й число) пишуть словами.

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

дав прес-конференцію

Правильніше: провів прес-конференцію

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

далі – дальше

Далі – прислівник. Вищий ступінь від далеко. Після цього (того); потім. Продовжуючи почате. Іду далі; «До якогось часу ми добре жили, далі зубожів мій брат» (Марко Вовчок). Далі буде (не дальше).
Дальше (наступне) – прикметник, середній рід (чол. дальший, жін. дальша). Дальше просування вперед, дальший розвиток. «Тепер на тиждень хтось має цілковиту волю, а там мусить подумати про матеріал до дальшої статті» (Леся Українка).

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

дай Бог чи дай Боже?

За радянських часів на догоду політичним комбінаціям руйнувалася ціла мікросистема нашої мови. І все це робилося непомітно для пересічного громадянина, з уст якого сьогодні можемо почути дуже давнє українське побажання, але вже без форми кличного відмінка: дай Бог вам здоров'я! (замість Боже). Звертання у формі кличного відмінка мало залишатися хіба що в писемних пам'ятках та у фольклорних творах. І це називалося зближенням та взаємозбагаченням. Адже в російському мовленні кличної форми вже нема. Отож правильно: дай Боже вам здоров'я!

Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Становище, вихід зі становища, рада, дати раду, зарадити

Часто чуємо з уст і читаємо: «Він опинився в безвихідному становищі»; «Вона не бачила виходу з цього становища»; «Він вийшов зі скрутного становища».
Жодного з цих висловів ми не знайдемо ні в українській класичній літературі, ані почуємо з уст народу, їх штучно створили нашвидкуруч люди, далекі від народної мови й не обізнані з класичними зразками. Натомість бачимо: «Розмова вкрай схвилювала його, хлопець був безпорадний» (К. Гордієнко); «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Т. Шевченко); «Мною не турбуйтеся: я собі дам раду» (М. Коцюбинський); «Рідний брат так не зарадив би мені в тій скруті, як Іван» (із живих уст). Із цього випливає, що в наведених на початку фразах треба було висловитись так: «опинився в безпорадному становищі (стані)», «не бачила ради в цьому становищі», «дав собі раду в скрутному становищі» чи «зарадив собі в скруті».

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича

Продовжувати, продовжуватися, далі тривати

Не тільки в сучасних публіцистичних творах, а навіть у белетристиці часто виступають слова продовжувати, продовжуватися: «Він продовжує користуватися моєю допомогою, хоч міг би вже й обійтися без неї»; «Незважаючи на великі досягнення, він невтомно продовжує свої дослідження»; «Пошесть грипу продовжується»; «Наша робота успішно продовжується».
Дієслово продовжити (продовжувати) означає українською мовою «зробити (робити) довшим, тривалішим»: «Нехай бог віку продовжить» (Ганна Барвінок); «Продовжимо й тепер наше змагання» (Ю. Яновський); відповідним є значення й у дієслова продовжитися (продовжуватися): «Наша знов оновиться країна, наш народ продовжиться в роду» (П. Тичина). До російських висловів продолжает пользоваться, продолжает свои исследования в українській мові є свої звороти з прислівником далі й тим або іншим дієсловом: «Він і далі користується моєю допомогою», «він невтомно провадить далі свої дослідження» (або «невтомно досліджує й далі»).
Для російського продолжаться український відповідник — тривати (відбуватися, точитися, йти) з прислівником далі або й без нього: «Пошесть грипу триває далі»; «Наша робота успішно йде далі»; «Неспокій однак триває довго» (Леся Українка); «Життя точилось своєю чергою» (М. Коцюбинський). Негаразд наприкінці частини оповідання чи статті, якщо їх мають друкувати в кількох номерах періодичного видання, писати: продовження буде, — слід, як завжди писалось: далі буде.

«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича