ДАЛЕКОГО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: Поїзд далекого прямування

Правильніше: у давню (сиву) давнину

Правильніше: по далеких місцях; по далеких світах

Правильніше: на довшу мету

Правильніше: чужина

Правильніше: на краю світу; де сидір козам роги править; не близький (далекий, такий) світ; там, де дідько добраніч каже; як (мов, ніби) на кінці світу; сім верст до небес і все пішки; у чорта в зубах; де вже й перець не росте

Правильніше: нашому тинові двоюрідний пліт; десята (сьома) вода на киселі ; через дорогу (вулицю, тин) навприсядки; ваш пес на нашій соломі спав; як чорт козі дядько; старої курки півня шваґер

Правильніше: тридев'яте (тридесяте) царство (королівство, володарство)

Правильніше: спровадити в далеку дорогу

Сфера його функціонування обмежується здебільшого розмовним стилем. А в термінологічних стандартах, у книжній мові треба послуговуватися прикметником далекий. Авіація, що долає тисячі кілометрів, – далека, капітан далекого плавання, далеке зарубіжжя.
Переносне значення віддаленості передає тільки ця лексема. Так, про погляд, спрямований у далечінь, або холодні, байдужі очі кажуть: далекий погляд, далекі очі. А людина, яка не думає про щось, не збирається щось робити, – далека від того: він був далекий від жартів (тобто не збирався жартувати).
Відповідником російського слова дальний в українській мові є не дальній, а далекий. Дальний Восток – Далекий Схід, дальнебойный – далекобійний, дальновидный – далекоглядний, дальнозоркий – далекозорий. Коли йдеться про відстань між двома об'єктами, краще використовувати віддалений. «В одну з моїх поїздок доля закинула мене на віддалену ділянку фронту» (Юрій Яновський).

Правильніше: На Далекому Сході