ГРУЗЛА — СЛОВОВЖИВАННЯ

груз

Правильніше: вантаж
Мова – не калька: словник української мови

Вантаж і груз

Замініть скалькований іменник груз на стилістично кращий варіант: вантаж.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Відстежуйте рух грузів через сайт! Відстежуйте рух вантажів через сайт!

Чую: суржик, суржик, суржик. А що воно таке?

Біда наша. Доречно навести висловлювання видатного мовознавця Бориса Антоненка-Давидовича: «Недобре, коли людина, не знаючи гаразд української чи російської мови або тої й тої, плутає обидві ці мови, перемішує їхні слова, відмінює слова одної мови за граматичними вимогами другої, бере якийсь притаманний саме цій мові вислів і живосилом тягне його в іншу мову, оминаючи традиції класичної літератури й живу народну мову. Так створюється мовний покруч чи, як кажуть у нас, на Україні, суржик. Суржик не є й не може бути ознакою будь-якої культури, навпаки, він завжди відбиває некультурність частини людей...»
Науковці серйозно застерігають: суржик – своєрідна лінгвістична мутація. І є загроза, що наслідком цього процесу може стати втрата українською мовою унікальності, природності. Тому маємо наполегливо «виполювати» словесні «бур'яни», всі оті получка (є ж зарплата), врем'янка (тимчасова споруда), груз і гружчик (вантаж, вантажник), прораб (виконроб), угольник (косинець), запчасті (запчастини), каменщик (муляр), волокита (тяганина), повод (привід), криша (дах, покрівля), столова (їдальня), крановщик (кранівник), заготовщик (заготівельник), закройщик (закрійник), отвьортка (викрутка), довіреність (доручення), налажений (налагоджений), новомісяччя (молодий місяць, молодик), бувший (колишній), відчитатися (прозвітувати), красити (фарбувати), безчасся (лихоліття), приймати міри (вживати заходів), зверх плану (над план, понад план), слідуючі міроприємства (такі заходи), на заключення (на закінчення, наприкінці, підсумовуючи), на цих днях (цими днями), добро пожалувати (вислів, що не лізе ні в український тин, ні в російські ворота).
Деякі автори пишуть непосвячений (у якусь справу) замість невтаємничений, задьористо замість загонисто, пінистий замість пінявий, ледве чи замість навряд чи. Неважко простежити за цим тотальне, невідступне засилля суржику.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)