ГРОШІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
у мене всі гроші вийшли
Правильніше:
у мене [вже] по [всіх] грошах; я витратився (вивівся, звівся) з грошей; я геть-чисто витратився; я [геть-чисто] згрошився; у мене вже вітер у кишенях гуде (свище, гуляє)
Мова – не калька: словник української мови
туго з грішми
Правильніше:
сутужно з грішми (з грошима); куцо на гроші
Мова – не калька: словник української мови
кидатися грошима
Правильніше:
сипати (розкидатися) грішми; тринькати (розтринькувати) гроші
Мова – не калька: словник української мови
гроші сколочувати
Правильніше:
збивати копійку до копійки; складати гріш до гроша
Мова – не калька: словник української мови
смітити грішми
Правильніше:
сипати грішми; сипати гроші як полову; гатити гроші; розкомашувати гроші
Мова – не калька: словник української мови
пускати гроші в оборот
Правильніше:
крутити (обертати) грошима
Мова – не калька: словник української мови
золото; гроші; влада золота (грошей)
Правильніше:
золотий телець (теля)
Мова – не калька: словник української мови
за які шиши?
Правильніше:
за який гріш?; за які хороші гроші?
Мова – не калька: словник української мови
викидувати гроші на вітер
Правильніше:
сипати (сіяти) грішми як половою; розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші; розкидати (тринькати, розтринькувати) гроші; сіяти (пускати) гроші на вітер
Мова – не калька: словник української мови
бездумно витрачати гроші
Правильніше:
сіяти грішми як половою
Мова – не калька: словник української мови
вересень місяць, у вересні місяці, грошей, часу, гроші, місяць
Місяць. Нерідко це слово без потреби вживають поруч з власною назвою місяця, внаслідок чого створюється тавтологічність: «У вересні місяці похолодало». А треба: «У вересні похолодало», бо й так зрозуміло, що йдеться про місяць.
Те саме спостерігаємо в реченнях:«Зібрав п'ятдесят гривень грошей», «Витратив дві години часу, поки добрався додому». Тут слова гроші й час теж зайві. Їх слід вилучити з тексту.
Те саме спостерігаємо в реченнях:«Зібрав п'ятдесят гривень грошей», «Витратив дві години часу, поки добрався додому». Тут слова гроші й час теж зайві. Їх слід вилучити з тексту.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
фінанси
Правильніше:
кошти; гроші
Мова – не калька: словник української мови
уперто наполягати на чомусь
Правильніше:
знов (знову) за рибу гроші
Мова – не калька: словник української мови
унього водяться гроші
Правильніше:
у нього є (він має) грошенята (копійчину); у нього копієчка волочеться
Мова – не калька: словник української мови
той, кому гроші дістаються без затрати
Правильніше:
легкий на гроші
Мова – не калька: словник української мови
товар піднімається в ціні
Правильніше:
ціна на товар іде вгору (росте); у гроші йде товар; товар дорожчає
Мова – не калька: словник української мови
тільки розум на гроші не купиш
Правильніше:
за гроші тільки рідного батька (рідної матері) не купиш
Мова – не калька: словник української мови
сперечатися на гроші
Правильніше:
іти в заклад
Мова – не калька: словник української мови
розтранжирити гроші
Правильніше:
розтринькати (протрясти) гроші
Мова – не калька: словник української мови
позич мені на пару днів гроші
Правильніше:
позич мені на кілька днів гроші
Мова – не калька: словник української мови
плакали мої гроші
Правильніше:
покотилися (попливли) мої грошики; пропащі мої грошики
Мова – не калька: словник української мови
перевести гроші (кошти)
Правильніше:
переказати гроші (кошти)
Мова – не калька: словник української мови
опять двадцять п'ять
Правильніше:
знов за рибу гроші; і знову про корову; ту саму тетерю на вечерю
Мова – не калька: словник української мови
нізащо; ні за яких обставин
Правильніше:
ні за які гроші; ні за що на світі; ні за понюх табаки (тютюну)
Мова – не калька: словник української мови
ні за які гроші не зроблю
Правильніше:
хоч ви мене обсипте золотом – не зроблю
Мова – не калька: словник української мови
ні за які блага
Правильніше:
нізащо у світі; ні за які гроші; хоч убий
Мова – не калька: словник української мови
нечесно здобуті гроші
Правильніше:
слизький карбованець
Мова – не калька: словник української мови
не поскупитися на гроші
Правильніше:
розв'язати капшук
Мова – не калька: словник української мови
накопичувати гроші (капітал)
Правильніше:
збивати копійку
Мова – не калька: словник української мови
легковажно (марно) витрачати гроші
Правильніше:
викидати гроші на вітер
Мова – не калька: словник української мови
красти в людей гроші
Правильніше:
лазити в [чужі] кишені
Мова – не калька: словник української мови
кожна хвилина дорога (на рахунку); час – гроші
Правильніше:
кожна хвилина на вагу; не можна гаяти й хвилини (жодної хвилини); кожна хвилина лічена (рахована)
Мова – не калька: словник української мови
інвестувати гроші
Правильніше:
вкладати кошти
Мова – не калька: словник української мови
знову те саме; оп'ять двадцять п'ять
Правильніше:
знову за рибу гроші; і знову про корову
Мова – не калька: словник української мови
значна сума
Правильніше:
неабияка (велика) сума; неабиякі (великі) гроші
Мова – не калька: словник української мови
збагачуватися; наживатися
Правильніше:
гребти (горнути, загрібати) гроші лопатою; набивати кишені
Мова – не калька: словник української мови
заробляти гроші
Правильніше:
стригти капусту
Мова – не калька: словник української мови
зайняти гроші
Правильніше:
позичити гроші
Мова – не калька: словник української мови
загрібати гроші лопатою
Правильніше:
горнути гроші лопатою
Мова – не калька: словник української мови
забрати в когось гроші
Правильніше:
обідрати мов липку
Мова – не калька: словник української мови
за чужий рахунок
Правильніше:
чужим коштом; на чужі кошти (гроші)
Мова – не калька: словник української мови
є гроші в кого-небудь
Правильніше:
карбованці бряжчать
Мова – не калька: словник української мови
друг дорожчий за гроші
Правильніше:
вірний приятель – то найбільший скарб
Мова – не калька: словник української мови
даром, марно, необдумано витрачати гроші
Правильніше:
кидати (пускати, розкидати) на вітер гроші
Мова – не калька: словник української мови
гроші як винагорода за дрібні послуги
Правильніше:
на чай давати (одержувати)
Мова – не калька: словник української мови
гроші рахунок люблять
Правильніше:
копійка лік любить
Мова – не калька: словник української мови
гроші пропали
Правильніше:
гроші пішли за вітром
Мова – не калька: словник української мови
гроші водяться в кого
Правильніше:
копійка волочиться в кого
Мова – не калька: словник української мови
гроші вирішують все
Правильніше:
гроші мур ламають
Мова – не калька: словник української мови
гроші – діло наживне
Правильніше:
гроші – набутна річ
Мова – не калька: словник української мови
готівковий капітал
Правильніше:
готові гроші; готівка
Мова – не калька: словник української мови
він має гроші
Правильніше:
у нього бряжчить добра копійчина
Мова – не калька: словник української мови
відкладати (заощаджувати) гроші
Правильніше:
збивати копійку
Мова – не калька: словник української мови
витрачати (віддавати) гроші не шкодуючи
Правильніше:
трусити гаманцем; вивертати кишені
Мова – не калька: словник української мови
витратити всі гроші
Правильніше:
вивернути (витрусити) кишені
Мова – не калька: словник української мови
багатому й чорт гроші носить
Правильніше:
за багачем сам чорт з калачем
Мова – не калька: словник української мови
За (на) кошт (кого, чий), завдяки, через і за рахунок
Замініть конструкцію за рахунок:
- якщо мовиться про оплату чогось грошима, на стилістично кращий варіант: за (на) кошт (кого, чий), коштом (чиїм), на (чиї) гроші;
- якщо мовиться про причину або наслідок дії, оберіть на стилістично кращий варіант: користуючись з (чого), використовуючи (що), завдяки (чому), через (що), внаслідок (чого). Або перебудуйте речення, зберігши його загальне значення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| споруда, зведена за рахунок спонсора | споруда, зведена коштом спонсора |
| наповнення бюджету за рахунок підвищення сплати податків | наповнення бюджету завдяки підвищенню сплати податків |
| забезпечити порядок за рахунок законних методів | забезпечити порядок, використовуючи законні методи |
| поповнити кадри за рахунок резервів | поповнити кадри з резервів |
| збільшити кадри за рахунок зменшення резервів | збільшити кадри, зменшивши резерви |
Чи можна замінювати одне одним словосполучення переказувати гроші й переводити гроші?
Ні, не можна, бо вони виражають неоднакові поняття. Перше – пересилати, відправляти кошти поштою, телеграфом, через банк. Наприклад: «Фабриканти, хто ще міг, гарячково переказували капітали за кордон» (Натан Рибак). Друге – марно, бездумно витрачати. «Це ж не писар, а злодій. Він же переводить громадські гроші ні за що ні про що. А ви мовчите!» (Іван Нечуй-Левицький).
У бухгалтерській практиці ще вживається термін, який означає «переписувати гроші чи майно на інший рахунок». «Було вирішено перекинути кошти з однієї статті прибутку на іншу» (з газети).
У бухгалтерській практиці ще вживається термін, який означає «переписувати гроші чи майно на інший рахунок». «Було вирішено перекинути кошти з однієї статті прибутку на іншу» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як краще сказати: дрібні гроші чи дріб'язок?
В українській мові є термін дрібні гроші, який відповідає російському мелочь щодо розмінної монети. Дріб'язок – то, за визначенням мовознавців, щось вельми незначне. Вживаючи це слово стосовно грошей, маємо на увазі їхню мізерну суму. Приміром, може бути такий діалог: «У тебе є гроші?» – «Тільки якийсь дріб'язок залишився». А коли говоримо про розмінну монету, безвідносно до суми, слід послуговуватися словосполученням дрібні гроші або субстантивованою (іменниковою) формою дрібні. Така назва відповідає за змістом термінові розмінна монета. «Розмінна монета використовується для розрахунків за товари вартістю до одної гривні» (з газети). У побуті ще кажуть дрібняки. Не так давно в обігу були срібняки, срібнячки (монети зі срібла, його сплавів), мідяки (монети з міді або ті, що кольором схожі на мідь).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виручені гроші
Правильніше:
вторговані гроші
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Виручити (виручати), визволити, вирятувати, допомогти, виторгувати
Дієслову виручати та іменникові виручка надають часом невластивого українській мові значення, наприклад: «Від продажу огірків та картоплі наш колгосп виручив багато грошей»; «Середньоденна виручка підвищилась на 50 %».
Слова виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, цебто — «виводити, вивести (виведення) зі скрутного чи небезпечного становища», «ставати (стати) комусь у пригоді», «позбавляти лиха, неволі», наприклад: «Друга вмієм виручать — друга будем виручать» (П. Усенко); «Вийди, доле, із води, визволь мене, серденько, із біди» (народна пісня); «Справа стала так, що треба порятувати людину» (М. Коцюбинський); «Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок» (О. Донченко); «Не журись, у разі чого, люди прийдуть нам на допомогу» (з живих уст); «Чубенківці пішли в атаку і з'єдналися з підмогою» (Ю. Яновський).
Коли йдеться про торговельні справи, за гроші, що одержали від продажу чогось, то тут слова виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів, які є в нашій художній літературі й у живому народному мовленні. Це такі слова: вторгувати, вторговані гроші, виторг. Наведемо приклади: «Вторгувала, серденько, п'ятака» (Т. Шевченко) ; «Оце три карбованці — й усі вторговані за квіти гроші» (з живих уст); «...не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть» (Л. Костенко).
Отож, у перших фразах треба було сказати: «наш колгосп уторгував багато грошей», «виторг підвищився».
Слова виручати, виручити, виручання, виручка мають в українській мові те саме значення, що й їхні синоніми визволяти, визволити, врятувати, допомогти, визволення, порятунок, допомога, підмога, цебто — «виводити, вивести (виведення) зі скрутного чи небезпечного становища», «ставати (стати) комусь у пригоді», «позбавляти лиха, неволі», наприклад: «Друга вмієм виручать — друга будем виручать» (П. Усенко); «Вийди, доле, із води, визволь мене, серденько, із біди» (народна пісня); «Справа стала так, що треба порятувати людину» (М. Коцюбинський); «Суховій хотів знищити сад, а ми всі, школярі, кинулись на порятунок» (О. Донченко); «Не журись, у разі чого, люди прийдуть нам на допомогу» (з живих уст); «Чубенківці пішли в атаку і з'єдналися з підмогою» (Ю. Яновський).
Коли йдеться про торговельні справи, за гроші, що одержали від продажу чогось, то тут слова виручати, виручка не підходять, і треба шукати інших слів, які є в нашій художній літературі й у живому народному мовленні. Це такі слова: вторгувати, вторговані гроші, виторг. Наведемо приклади: «Вторгувала, серденько, п'ятака» (Т. Шевченко) ; «Оце три карбованці — й усі вторговані за квіти гроші» (з живих уст); «...не так тим виторгом, мабуть, як тим, що всі його горнята отак малиново гудуть» (Л. Костенко).
Отож, у перших фразах треба було сказати: «наш колгосп уторгував багато грошей», «виторг підвищився».
перечислити
Правильніше:
1. перерахувати (гроші)
Усі кошти було перераховано до одного з Женевських банків.
2. перелічити (людей, населені пункти)
Ви можете перелічити усіх учасників зборів?
Усі кошти було перераховано до одного з Женевських банків.
2. перелічити (людей, населені пункти)
Ви можете перелічити усіх учасників зборів?
Словник-антисуржик.
поступати
Правильніше:
вступати (до вузу), чинити (благородно), надходити (про товар, пропозиції, записки, гроші)
До президії надійшли три записки з пропозиціями.
До нашого банку такі гроші не надходили.
До президії надійшли три записки з пропозиціями.
До нашого банку такі гроші не надходили.
Словник-антисуржик.
Передати гроші через сина
Правильніше:
Передати гроші сином
при грошах
Правильніше:
з грошима; не без грошей
Мова – не калька: словник української мови
я маю недостаток в грошах
Правильніше:
мені не стає (не вистачає, бракує) грошей
Мова – не калька: словник української мови
нема ні алтина; ні алтина за душею
Правильніше:
бідна душа – ні гроша; вітер гуде в кишенях; шаг був один – і той пропав; у нього грошей, як у жаби пір'я; ні в горшку, ні в мішку; ні хліба шматка, ні солі дрібка, ні страви ложки, ні води корця; куди не оберни, то все дірка зверху
Мова – не калька: словник української мови
нема грошей
Правильніше:
вітер у кишенях (у кишені) свистить (віє, гуляє); ні гроша; ані зламаного гроша
Мова – не калька: словник української мови
не мати грошей на прожиття
Правильніше:
ні копійки нема за душею; нема мідної копійки; ні шеляга за душею; ні зламаного гроша
Мова – не калька: словник української мови
надмірно (нерозсудливо) витрачати кошти
Правильніше:
сипати (сіяти) грішми (грошима, червінцями, катеринками)
Мова – не калька: словник української мови
надавати допомогу грішми кому
Правильніше:
запомагати (зарятовувати) грішми (грошима) кого
Мова – не калька: словник української мови
грошима
Правильніше:
грішми
Мова – не калька: словник української мови
бути необачним у витратах
Правильніше:
сипати (сіяти) грішми (грошима, червінцями, катеринками)
Мова – не калька: словник української мови
Туго з грошима
Правильніше:
Сутужно (скрутно) з грішми
хтось дуже багатий
Правильніше:
з горла лізе (пре, преться); лантух (торба, мішок, міх) з грошима
Мова – не калька: словник української мови
у копійку влетіло
Правильніше:
далося в копійчину; у копієчку вскочило; великих (добрих) грошей стало; вийшло дуже дорого
Мова – не калька: словник української мови
у когось мало або нема грошей
Правильніше:
з пустою (з порожньою, з бідною) кишенею
Мова – не калька: словник української мови
у кого-небудь зовсім немає грошей
Правильніше:
свистить у кишені
Мова – не калька: словник української мови
справа не варта виїденого яйця
Правильніше:
справа не варта ламаного гроша
Мова – не калька: словник української мови
слово дорожче грошей
Правильніше:
слово паче грошей
Мова – не калька: словник української мови
скупий
Правильніше:
за гріш погнав би козу до львова; і криги посеред зими не випросиш; не витягнеш і копійки
Мова – не калька: словник української мови
розщедритись; не поскупитись грошима
Правильніше:
труснути калиткою
Мова – не калька: словник української мови
пропасти ні за гріш (ні за копійку)
Правильніше:
пропасти ні за цапову душу
Мова – не калька: словник української мови
пропав ні за гріш
Правильніше:
пропав ні за цапову душу (ні за понюх табака, ні за понюшку тютюну)
Мова – не калька: словник української мови
почин дорожчий грошей
Правильніше:
почин паче грошей
Мова – не калька: словник української мови
нічого не вартий
Правильніше:
ціна гріш в базарний день
Мова – не калька: словник української мови
ні за гріш
Правильніше:
ні за що ні про що
Мова – не калька: словник української мови
незначна сума грошей
Правильніше:
діряві копійки
Мова – не калька: словник української мови
недорого заплатити за що-небудь
Правильніше:
за так грошей купити
Мова – не калька: словник української мови
не шкодуючи, витратити певну кількість грошей
Правильніше:
труснути калиткою
Мова – не калька: словник української мови
не мати грошей
Правильніше:
копійки рахувати
Мова – не калька: словник української мови
не вірю ні на гріш
Правильніше:
не вірю ні на мачину (ні на мак-зерно, ні на волосину)
Мова – не калька: словник української мови
не вистачило грошей
Правильніше:
забракло грошей
Мова – не калька: словник української мови
не вартий ламаного гроша
Правильніше:
ламаного шеляга (щербатої копійки) не вартий; доброго слова не вартий; торби січки (спаленого сірника) не варт; за солом'яну устілку не варт
Мова – не калька: словник української мови
марно витрачатися
Правильніше:
розкидатися грішми
Мова – не калька: словник української мови
мало грошей
Правильніше:
пустий (порожній) гаманець
Мова – не калька: словник української мови
мало (нема) грошей
Правильніше:
порожня (пуста, бідна) кишеня
Мова – не калька: словник української мови
ломаного гроша не дати
Правильніше:
щербатої копійки не дати
Мова – не калька: словник української мови
ломаний гріш
Правильніше:
щербатий гріш
Мова – не калька: словник української мови
ламаного гроша не вартий
Правильніше:
стільки варт, як сіль до оселедця
Мова – не калька: словник української мови
кури грошей не клюють
Правильніше:
буде ще й батька женити
Мова – не калька: словник української мови
копійка карбованець береже
Правильніше:
із копійки карбованці роблять; копійка копійку кличе; хто щадить гріш, має з гаком більш; гріш копи стереже
Мова – не калька: словник української мови
золотий мішок
Правильніше:
торба з грішми
Мова – не калька: словник української мови
зовсім без грошей
Правильніше:
без шеляга за душею; ані сантима за душею
Мова – не калька: словник української мови
знаючий рахунок грошам
Правильніше:
ощадливий
Мова – не калька: словник української мови
загинути ні за гріш
Правильніше:
загинути ні за цапову душу
Мова – не калька: словник української мови
за гріш купити (продати)
Правильніше:
купити (продати) за безцінь (за півдарма, мало не задарма)
Мова – не калька: словник української мови
емісія банкнот
Правильніше:
випуск грошей
Мова – не калька: словник української мови
економія грошей
Правильніше:
заощадження коштів
Мова – не калька: словник української мови
дуже мало
Правильніше:
і котові на сльози нема (немає, не вистачить); на заячий (гороб'ячий, горобиний) скік; на ламаний гріш не набереш; хоч грім бий; мов шилом юшки (патоки) вхопити; як тарас гусіні на великдень нарвав
Мова – не калька: словник української мови
дуже дешево; майже безкоштовно
Правильніше:
задарма, за безцінь; за ламаний гріш
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато чого-небудь
Правильніше:
аж (так і) кишить; як трави; повна торба; як снопів на возі; як бджіл у вулику; у міх не вбереш; і в п'ять лантухів не вбереш; рук не вистачить; хоч відбавляй; хоч греблю (гать) гати; до гибелі; аж гілля гнеться; як гною; по [саме] горло; хоч лопатою горни (греби, загрібай); як за (на) гріш маку; до біса, до дідька; кури не клюють; і свині не їдять; ложкою не поїсти; і собаки не їдять; як маку; тисяча і одна; хмара хмарою
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато грошей
Правильніше:
кишеня не сходиться від грошей
Мова – не калька: словник української мови
договір дорожчий грошей
Правильніше:
слово паче грошей
Мова – не калька: словник української мови
дешевий
Правильніше:
ламаного гроша не вартий
Мова – не калька: словник української мови
дефляція
Правильніше:
скорочення кількості грошей
Мова – не калька: словник української мови
грошей кури не клюють
Правильніше:
грошей хоч греблю гати; грошей до смутку
Мова – не калька: словник української мови
гроша ламаного не вартує
Правильніше:
не вартий доброго слова; торби січки не варт
Мова – не калька: словник української мови
гріш ціна
Правильніше:
ціна – мідний гріш
Мова – не калька: словник української мови
грати на арапа
Правильніше:
грати навмання (без грошей)
Мова – не калька: словник української мови
витягати гаманці з грішми
Правильніше:
лазити в чужі кишені
Мова – не калька: словник української мови
витрачати багато грошей на лікування
Правильніше:
працювати на аптеку
Мова – не калька: словник української мови
витрачати багато грошей
Правильніше:
трясти кишенею; трусити гаманцем; вивертати кишені
Мова – не калька: словник української мови
видача грошей
Правильніше:
виплата
Мова – не калька: словник української мови
бути без гроша
Правильніше:
не мати ні шага (ні шеляга, ні гроша, ні копійки)
Мова – не калька: словник української мови
бідність
Правильніше:
безгрошів'я, безгрішшя; у кишені вітер свище; ні гроша за душею
Мова – не калька: словник української мови
без рахунку
Правильніше:
безліч; без ліку; без числа; без ліку-міри; незліченно; як за гріш маку
Мова – не калька: словник української мови
без грошей
Правильніше:
на мілині
Мова – не калька: словник української мови
багато грошей
Правильніше:
повна (набита) кишеня; набитий (повний) гаманець; грошей кури не клюють
Мова – не калька: словник української мови
багато
Правильніше:
багацько; нетрохи; рясно; купа; сила; море; гибель; хмара; до лиха; достобіса; сила-силенна; тьма-тьмуща; кури не клюють і свині не їдять; як опеньків на горбку; як колорадських жуків; як грибів після дощу; як піску морського; як бліх у шолудивого пса; на воловій шкурі не списати; хоч греблю (гать) гати; як за гріш маку
Мова – не калька: словник української мови
Безгрошів'я і відсутність грошей
Для урізноманітнення мовлення замініть конструкцію відсутність грошей на влучний синонім: безгрошів'я.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Саме відсутність грошей є найбільшою проблемою. | Саме безгрошів'я є найбільшою проблемою. |
кінь, гріш, гостей, гість, коней
Чим пояснити, що іменник ІІ відміни кінь у родовому відмінку множини має форму коней? Адже іменникам цієї відміни притаманне закінчення -ів?
Закінчення -ей замість граматично зумовленого -ів мають кілька іменників чоловічого роду: кінь, гість, гріш. Таке відхилення з'явилося під впливом відповідних форм іменників ІІІ відміни: ночей, печей, тіней.
Закінчення -ей замість граматично зумовленого -ів мають кілька іменників чоловічого роду: кінь, гість, гріш. Таке відхилення з'явилося під впливом відповідних форм іменників ІІІ відміни: ночей, печей, тіней.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Справа не варта виїденого яйця
Правильніше:
Справа не варта ламаного гроша