ГРОМАДЯНСЬКІ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть прикметник громадянський, якщо мовиться про те, що стосується правових відносин громадян між собою і з державними органами, на стилістично кращий варіант: цивільний.

Прикметник громадський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); «Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадський вигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадянський вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни й виконує пов'язані з цим обов'язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства, тощо.
Властиве українській мові слово цивільний, як і прикметник громадянський, відповідає російському гражданский, штатский: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті...» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільний шлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу.

Правильніше: цивільний шлюб

Правильніше: громада

Слово громадський утворене від іменника громада і означає «не державний», «не службовий», «добровільний»; «такий, що стосується всього населення або окремого колективу» (громадські організації громадські доручення, громадські розповсюджувачі преси.) «В школі Тася мало читала й стояла осторонь громадського життя». (Л. Дмитерко.) «А «старики» збирались у класі. Тут щовечора, бувало, Макар Іванович і газету прочитає їм, інколи якусь політичну книжечку. Тут же вирішували й усі найважливіші громадські справи». (А. Головко.)
Громадянський — прикметник від іменника громадянин (останній може мати такі значення, як «підданий якоїсь держави» і «свідомий член суспільства») означає: «такий, що має стосунок до людини як громадянина». Наприклад, громадянські права, громадянська війна (війна всередині країни), громадянська свідомість, громадянська лірика.
«Громадянська війна на Балканах довгий час була предметом уваги всієї світової преси». (З газети.)
Деякі слова можуть вживатися з кожним із цих двох прикметників — громадський, громадянський, але словосполучення з ними матимуть різні значення: там, де мова йтиме про якісь ознаки діяльності людини як громадянина, одним із компонентів словосполучення буде слово громадянський (наприклад, громадянський обов'язок); там, де словосполучення характеризуватиме людину в її стосунку до колективу, його інституцій, компонентом виступатиме громадський (наприклад, громадський обов'язок). Порівн.: «Захист Батьківщини — громадянський обов'язок кожного члена суспільства». «Віддавати всі сили вихованню нової людини — громадянський обов'язок кожного сучасного письменника». «Працюючи головою профспілки, він дуже сумлінно виконував свої громадські обов'язки».

1. Суспільний і громадський
Російське общественный означає і суспільний, і громадський. Тому люди, котрі не знають добре української, вживають у нашій мові ці слова як синоніми, а звідси – помилки, недоречності. Тож треба пам'ятати, що суспільний утворено від іменника суспільство. Суспільний лад, суспільні відносини, суспільне буття, суспільна свідомість, суспільні науки. А громадський – від громада. Він має значення «не державний, не службовий, добровільний, такий, що стосується всього населення або якогось колективу». Громадські організації, громадський порядок, громадські доручення, громадське харчування. Неправильно кажуть суспільний діяч, треба громадський діяч.
Деякі слова: думка, обов'язок, діяльність можуть сполучатися з обома прикметниками (суспільний і громадський), але значення таких висловів різне; воно зумовлене контекстом. Скажімо, суспільна думка – це політичні ідеї того чи того суспільства в певний період його історії. А громадська думка – погляд колективу, населення країни або більшого загалу (континенту, планети) на якесь питання. «Громадська думка всього прогресивного людства виступає проти війни, за мир між народами» (з газети).
2. Громадський – громадянський
Змістову відмінність мають прикметники громадський та громадянський. Перший з них походить від іменника громада й означає – належний до певного колективу людей. Громадські організації, громадський будинок, громадська думка. Другий стосується громадянина як члена суспільства, а також усього громадянства. Громадянські права, громадянська мужність, громадянська совість. Відповідно до цих значень маємо й послуговуватися згаданими прикметниками.

Правильніше: цивільний шлюб

Правильніше: Цивільний шлюб

Правильніше: Громадянський обов'язок

Правильніше: Ми будуємо громадянське суспільство