ГРЕБЛЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Веслування і гребля

Перевірте вживання:

гребля — споруда на ріці;

і веслування — дія за значенням веслувати.

ГРЕБЛЯ ВЕСЛУВАННЯ
Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля. Максим щойно змінився з веслування і сидів тепер на носі човна.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

У місті будуть змагання з греблі. — У місті будуть змагання з веслування.

хоч пруд пруди

Правильніше: хоч греблю гати
Мова – не калька: словник української мови

у тихому болоті чорти водяться

Правильніше: тиха вода греблю рве
Мова – не калька: словник української мови

тиха вода береги підмиває

Правильніше: тиха вода греблю (береги) рве; тиха вода береги ламає (лупає)
Мова – не калька: словник української мови

не придатний до чого-небудь

Правильніше: тільки греблю гатити
Мова – не калька: словник української мови

дуже багато чого-небудь

Правильніше: аж (так і) кишить; як трави; повна торба; як снопів на возі; як бджіл у вулику; у міх не вбереш; і в п'ять лантухів не вбереш; рук не вистачить; хоч відбавляй; хоч греблю (гать) гати; до гибелі; аж гілля гнеться; як гною; по [саме] горло; хоч лопатою горни (греби, загрібай); як за (на) гріш маку; до біса, до дідька; кури не клюють; і свині не їдять; ложкою не поїсти; і собаки не їдять; як маку; тисяча і одна; хмара хмарою
Мова – не калька: словник української мови

грошей кури не клюють

Правильніше: грошей хоч греблю гати; грошей до смутку
Мова – не калька: словник української мови

гребля

Правильніше: загата
Мова – не калька: словник української мови

від малої іскри великий пожар

Правильніше: тиха вода греблі рве; з малої хмари великий дощ
Мова – не калька: словник української мови

безвихідне (скрутне) становище

Правильніше: безвихідь; безпорадне становище; хоч лобом (головою) бийся; хоч вовком вий; хоч у воду; хоч під греблю; гріб з музикою; глухий кут
Мова – не калька: словник української мови

багато

Правильніше: багацько; нетрохи; рясно; купа; сила; море; гибель; хмара; до лиха; достобіса; сила-силенна; тьма-тьмуща; кури не клюють і свині не їдять; як опеньків на горбку; як колорадських жуків; як грибів після дощу; як піску морського; як бліх у шолудивого пса; на воловій шкурі не списати; хоч греблю (гать) гати; як за гріш маку
Мова – не калька: словник української мови