ГЛАВА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання іменників голова і глава, якщо мовиться про осіб:

голова – виборний керівник засідання, зібрання; виборний або призначений керівник колегіальної установи; офіційна особа;

глава – 1) той, хто стоїть на чолі якогось угруповання, громадського руху, науково-теоретичної школи тощо; неофіційна особа; 2) офіційна особа, якщо її пост чи посаду називають не повністю.

ПОРІВНЯЙТЕ:

На позначення частини тіла вживаються в літературній мові обидва слова, але останнє сприймається як застаріле і виступає тільки в стилі урочистому або іронічному.

Хотілося б зогнать оскому
На коронованих главах,
На тих помазаниках божих…
(Т. Шевченко.)

Стилістичні труднощі у виборі одного з цих слів виникають при вживанні їх у переносному значенні. Як правильно: голова чи глава делегації (уряду, науково-теоретичної школи, сім'ї і т. ін.)?
Для правильного вибору слід керуватися двома положеннями. Насамперед слово голова вживають на позначення виборного керівника засідання, зборів; виборного або призначеного керівника колегіальної установи: голова зборів, голова виборчої дільниці, голова екзаменаційної комісії. «У селі є вигін, на якому пасуться телята, свині, гуси, вівці, кози, і коли голова сільради Гнат Рева їде куди-небудь лінійкою по службових справах, то наказує кучерові, одноокому Кузьмі, розганяти їх байбарою, щоб не задавити котрогось». (Григорій Тютюнник.)
Навпаки, слово глава здебільшого вживають тоді, коли йдеться не про офіційну керівну посаду, на яку обирають чи призначають, і не про особу, що це місце посідає, а про особу, яка стоїть на чолі якогось угруповання, громадського руху, науково-теоретичної школи та ін.: глава делегації, глава парламентської опозиції, а також — глава сім'ї. «Годувальником» у сім'ї, як правило, колись був батько — глава сім'ї, і добробут всієї сім'ї залежав в основному від його заробітку». (З журналу.)
Цікаво зазначити, що слово глава може бути вжите й Щодо офіційної особи, коли її пост чи посаду не називають повністю, наприклад: глава уряду, але Голова Верховної Ради (офіційна назва керівної посади).

На позначення частини тіла в літературній мові вживають обидва слова, але останнє сприймається як застаріле і виступає в плані урочистому або іронічному. «Верба сріблиться, наче борода Чи шевелюра на главі пророчій» (Максим Рильський).
Стилістичні труднощі у виборі одного з цих іменників виникають, коли використовують їх у переносному значенні. Як правильно: голова чи глава делегації, уряду, науково-теоретичної школи, сім'ї тощо?
Мовознавець Євгенія Чак у своїх посібниках радить керуватися при цьому двома положеннями. Насамперед слово голова застосовують, щоб означити виборного керівника засідання, зібрання; виборного або призначеного керівника колегіальної установи. Голова (а не глава) зборів, голова виборчої дільниці, голова екзаменаційної комісії. Навпаки, слово глава здебільшого застосовують тоді, коли йдеться не про офіційну керівну посаду, на яку обирають чи призначають, і не про особу, що це місце посідає, а про того, хто стоїть на чолі якогось угруповання, громадського руху, науково-теоретичної школи тощо: глава делегації, глава парламентської опозиції, а також – глава сім'ї.
Цікаво зазначити, що це слово може бути вжите й стосовно офіційної особи, якщо її пост чи посаду називають не повністю: глава держави, але Президент України, глава уряду, але Голова Кабінету Міністрів (офіційна назва керівної посади).

Правильніше: Виступив Глава УГКЦ