ГАРАЗД — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть скалькований іменник благополуччя на стилістично правильний варіант: добробут, гаразд (гаразди), щастя, добра доля.

Правильніше: підуть лади

Правильніше: хоч раз, та гаразд; хоч уряди-годи, та влучно; хоч раз, та попереду

Правильніше: усе як слід; усе гаразд; усе добре

Правильніше: усе гаразд; усе як має бути

Правильніше: у мене все гаразд

Правильніше: хай [і] так; так тому й бути; гаразд; добре

Правильніше: раз, та гаразд

Правильніше: пішла робота (пішло діло) гаразд; повелося добре (гаразд, на добре)

Правильніше: гаразд, добре

Правильніше: ну й гаразд

Правильніше: упав у гаразд, як муха в сметану; трапилося, як сліпій курці просо

Правильніше: жуки в голові; гриби на голові ростуть

Правильніше: до всього заподатний (здатний); на все гаразд; на все здатний; мастак на всі руки; руки на всі штуки

Правильніше: гаразд; добре; ну нехай; хай буде

Правильніше: упав у гаразд, як сливка в болото

Правильніше: вийти (зложитися) на добре (на гаразд); щасливо скінчитися

Правильніше: усе гаразд (як слід, добре)

Правильніше: а на що сам гаразд?

Замініть вислів (все) в порядку, якщо мовиться про добрий стан справ, про щось вдале, на стилістично кращий варіант: (все) гаразд.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в порядку на стилістично кращий варіант:

як, порядком — коли мовиться про спосіб дії;

гаразд — якщо мовиться про чиєсь самопочуття тощо.

АЛЕ:

Відбулися зміни у порядку електронного адміністрування ПДВ.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію все в порядку на стилістично кращий варіант: все гаразд, все як слід.

 

Правильніше: усе гаразд

Порядок і лад — слова-синоніми, надто коли йдеться про хатні, господарські справи чи взагалі справи невеликого гурту людей: «Великий порядок і чистота в хаті й надворі показували, що Сухобрусівни були добрі хазяйки» (І. Нечуй-Левицький); «Дячиха господарювала і всьому лад давала» (Марко Вовчок). Уживається порядок і тоді, коли мовиться про громаду чи суспільство, але в такому разі його звичайно ставлять у множині: «Після татарщини нові порядки на Україні постали» (П. Куліш). Та коли мають на увазі державну або суспільну систему, користуються тільки словом лад.
У щоденному мовленні часто надуживають словом порядок, зводячи до мінімуму широкі виражальні можливості нашої мови. «Приведи в порядок усі папери», замість упорядкуй усі папери, дай лад усім паперам; «Чи у вас усе в порядку?», коли можна краще сказати: «Чи у вас усе як слід?» або «Чи у вас усе гаразд?». Замість «У нашій сім'ї був такий звичний порядок», — краще сказати: «У нашій сім'ї був такий звичай» або «У нашій сім'ї так повелося». Краще сказати: «Йому наказано це адміністративним порядком», — ніж в адміністративному порядку; «Я сказав це порядком пропозиції», а не в порядку пропозиції. Краще сказати не «У його хаті погані порядки», а безладдя (безлад), не підтримувати порядок, а пильнувати ладу.

«Фактичні результати перельоту, благополучна посадка важкої двомоторної машини в районі боліт і озер... — неперевершений приклад високої майстерності, доблесті», — читаємо в журналі. Виникає питання: яка потреба була вдаватися в цій фразі до старослов'янізму благополучна? Старослов'янізмами звичайно користуються тоді, коли хочуть надати фразі тону іронії або, навпаки, врочистості, але ні того, ні того нема в наведеній на початку фразі, тому тут більше підходять українські відповідники щасливий, щасний, безпечний (коли йдеться про особу): «Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці» (М. Коцюбинський); «Нехай Бог дає тобі щасну годину» (Ганна Барвінок); «Будьте безпечні!» (Словник за редакцією А. Кримського). Те саме можна сказати про прислівник благополучно, який витискує з мовного вжитку прислівник щасливо: «Усі підводи благополучно перейшли колію, пропустили зустрічний поїзд», — а тим часом у живому мовленні чуємо: «Прощавайте, щасливо доїхати!»
Таким же, без потреби, штучно занесеним у нашу повсякденну мову, є близький до прикметника благополучний іменник благополуччя, що часто трапляється на сторінках періодичних і неперіодичних видань, але не чується в живому народному мовленні: «Це тільки видимість благополуччя». Якщо поминути суто стилістичні потреби, — збереження прямої мови персонажа твору, бажання надати фразі канцелярського або іронічного звучання, — не слід послугуватись цим іменником, а тим більше надуживати ним, бо маємо відомі українські відповідники: щастя («Де відвага, там і щастя». — Прислів'я), добробут («Буде на сторожі добробуту народного стояти». — П. Куліш), гаразд («Живуть собі люди в добрі та гаразді». — Словник за редакцією А. Кримського).

Правильніше: усе гаразд, усе як слід

Правильніше: щастя, добробут, гаразд

Правильніше: Чи у вас усе гаразд?

Правильніше: отакі гаразди

Правильніше: не з розкошів; не з добра; не з гаразду

Правильніше: коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося

Правильніше: гаразди

Правильніше: гаразди; божа благодать