ГАДКА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: спало (упало, запало, спливло, збігло, зійшло, навернулося, навинулося) на думку (на гадку); спала (набігла, прийшла) думка; зайшла думка (гадка); зайшло (запало, уступило, упливло) в голову (до голови)

Правильніше: ця думка (гадка) взяла гору (верх); ця думка (гадка) переважила (перемогла)

Правильніше: промайнула (проминула, блиснула, шаснула) думка (гадка) [в голові]

Правильніше: блиснула (сяйнула) думка (гадка) в кого (кому); осяяла (осіяла, пройняла) думка (гадка) кого

Правильніше: думка (гадка) не дає мені спокою (муляє мені, долягає мені)

Правильніше: від самої думки (гадки) про це; на саму [лише] думку (гадку) про це

Правильніше: і гадки (і думки, і в гадці, і в думці, думки-гадки) не має; ані гадки не має

Правильніше: від самої думки (гадки) про що; на саму думку (гадку) про що

Правильніше: я й у гадці не мав

Правильніше: поділяти думку (гадку, погляд); бути такої самої (такої ж) думки

Правильніше: вважаю (думаю, гадаю), що…; на мою думку (гадку)

Правильніше: спасти на думку (на гадку)

Правильніше: пристати на чию думку (гадку)

Правильніше: шкода й гадки

Правильніше: нікому близько й гадки не було

Правильніше: не мати в гадці щось

Правильніше: не мати й гадки

Правильніше: не второпати; не збагнути; і гадки не дати

Правильніше: і гадку закинь про це

Правильніше: мені й на думку (на гадку) не спадало

Правильніше: і в голову не класти; і гадки не мати

Правильніше: ні згаду, ні спогаду; і гадки (підозри) не має про кого

Правильніше: і гадки не має; ані гадки; і вусом не веде; та й ні гадки тобі; і гадки й думки не має; і за вухом не свербить

Правильніше: і на гадку не спало

Правильніше: зовсім (геть) ні про що не дбати; зовсім (геть) нічим не піклуватися; занедбати геть чисто усе; і гадки ні про що не мати

Правильніше: ані (і) гадки не має

Правильніше: з думки (з думок, з гадки) не йде (не спадає, не сходить, не виходить)

Правильніше: він ні про що (ні за що) не дбає; він і гадки (думки, гадки-гадоньки) не має про (за) що

Правильніше: без жодної гадки; і гадки не має

Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають «припускати, що хтось учинив недобре». Наприклад: «- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали» (Григорій Тютюнник), «Його, здається, підозрювали у зраді» (Юрій Смолич). Але в сучасному мовленні цим словам часто надають невластивого значення: «Він не підозрював того, що його «Світлана» (моточовен) уже розвила найвищу швидкість» (з газети). Тут нема кого чи чого підозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має» – Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. «Учителеві й на думку не спадало, що на таке здатні його учні» (з газети).

Дієслова підозрівати, запідозрювати означають українською мовою «припускати вчинення злочину чи якоїсь недоброї дії»: «Підозріваю, що він — підкуплений» (І. Франко); «Пам'ятайте ж, спокійніш дивіться, щоб не запідозріли» (Марко Вовчок).
У сучасній усній і писемній мові цим дієсловам надають невластивого значення: «Він не запідозрював того, що його «Світлана»¹ вже розвила найвищу швидкість». Тут нема кого чи чого запідозрювати в чомусь, а тому треба вдаватись до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має». — Т. Шевченко), на думку не спадати («Мені й на думку не спадало, що вона вже все знає». — З живих уст).
¹ Моточовен.

Правильніше: На нашу думку (гадку)