ВІДСТОЮВАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
настійливо (наполегливо) відстоювати свою думку
Правильніше:
хилити на своє
Мова – не калька: словник української мови
відстоювати свій погляд; наполягати на чомусь
Правильніше:
правити своє
Мова – не калька: словник української мови
відстоювати (захищати) що
Правильніше:
устоювати за що
Мова – не калька: словник української мови
Обстоювати (що), обставати за (чим) і відстоювати
Замініть дієслово відстоювати, якщо мовиться про захист, оборону, на стилістично кращий варіант: обстоювати (що), обставати за (чим).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Річ у тім, що під час спілкування постійно доводиться відстоювати свою думку. | Річ у тім, що під час спілкування постійно доводиться обстоювати свою думку. |
АЛЕ:
відстоювати — залишаючи рідину в нерухомому стані, надавати можливість частинкам речовини осідати на дно.
Нехай молоко відстоюється.
коли обстоювати, а коли відстоювати
Обстоювати – захищати, доводити, аргументувати думку, погляд, ідею, наполягати на чомусь. «Обстоювати існування заповідника Андрію Тобілевичу в столиці допомагав Максим Рильський» (Терень Масенко), «Як завжди, він і тепер... обстоював погляд, що земля має належать до тих, хто її обробляє» (Михайло Коцюбинський). Це дієслово переважно вживають у недоконаному виді. Коли ж ідеться про завершену дію, доцільніше замість обстояти застосовувати відстояти. «Зуміли до кінця використати свій досвід, вчасно відстояли, підтримали дитячу чистоту й непорочність...» (Олесь Гончар). Відстоювати – активно боротися, захищати щось у відповідь на несправедливі, неправомірні дії іншої сторони. Вживається зі словами: вчення, думка, інтереси народу, мир, незалежність, погляди, правда, проект, свобода, честь та ін. «На засіданні міжнародної комісії наша делегація відстояла свій проект резолюції» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Відстоювати свої права
Правильніше:
Обстоювати свої права