ВІДПУСТКИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: прошу надати мені відпустку

Правильніше: відпустка

В українській мові є два іменники — відпуск і відпустка, — утворені від різних видових форм дієслова (відпускати — недоконаного і відпустити — доконаного виду).
Відпуск вживається в кількох значеннях: насамперед як торговельний термін — процес видачі товарів, продуктів. «Механізовані такі трудомісткі процеси, як бухгалтерський облік реалізації, відпуск і надходження товарів». «За допомогою вдосконалених автоматів прискорюється відпуск товарів, підвищується культура обслуговування». Відпуск означає і дозвіл, який дається комусь. «Хан про відпуск невільників і слухати не хотів. Лютував, як навіжений. Грозився спопелити всю Україну». (Н. Рибак.)
Як виробничий термін слово відпуск вживають, коли мова йде про термічну обробку сталі для зменшення її крихкості. «Загартовану сталь відпускають, щоб надати їй більшої в'язкості і пластичності. Чим вища температура при відпуску, тим більш в'язкою (м'якою) стає сталь». (З журналу.)
Відпустка — перерва в робочій діяльності для відпочинку, лікування та ін. «…Він думає, чи то часом не син пролетів та й розписався тасьмою в небі над рідним вранішнім степом. Міг би розповісти, як жде свого сокола у відпустку, і як святкує нарешті душа його, коли син отак, як зараз, сидить під тополями у чабанському товаристві, самою своєю з'явою змінивши одноманітність батькового життя». (О. Гончар.)

Поет — не пасажир і не турист.
Нема йому відпустки і спочинку. (Л. Дмитерко.)

В усному мовленні, а інколи й у художніх творах відпуск і відпустку плутають. «Останній тиждень перед вакаціями був чи не найтяжчим тижнем, очікуванням довгожданого відпуску».
У цьому реченні слід вжити не відпуск, а слово відпустка, бо йдеться про перерву в роботі.

«А ти збираєшся у відпуск?» – чую від знайомих. Запитання ставиться неграмотно. У нашій мові є слово відпустка – звільнення від роботи, навчання для відпочинку (чергова профспілкова відпустка). А відпуск – технічний термін. Тому й замінювати ці іменники один одним не можна.

«Тепер я вашу зброю всю у закладі лишаю, а вас додому відпущу», — читаємо ми в Лесі Українки й розуміємо, що йдеться тут про те, щоб пустити людей на волю, а не тримати їх у полоні. Ну, а як зрозуміти напис на коморі: «Відпуск товарів провадиться з 8 години ранку до 6 години вечора»? Це — явна калька з російського вислову отпуск товаров. По-українському треба написати: крам видається або видача краму.
Похідним іменником від дієслова відпускати є відпустка, а не відпуск, наприклад: «Треба брати відпустку на місяць і десь відпочити» (І. Ле).
Дієслово відпускати може означати ще «зменшувати тиск, послаблювати»: «Оце наївся, треба й очкур відпустити» (Б. Грінченко); це ж дієслово й похідні від нього, зокрема іменник відпуск, трапляються в технічній термінології: відпускати болт, відпускати сталь, попускати гальмо, відпуск деталей (Російсько-український технічний словник).

Правильніше: відпустка

Правильніше: Пішов у відпустку