ВІДНОШЕНЬ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання іменника відношення і в разі потреби замініть:

стосунок, мати стосунок, стосуватися — бути пов'язаним із кимсь, чимсь;

ставлення — певний характер поводження з ким-, чим-небудь, думка про щось;

відносини — стосунки, зв'язки між ким-, чим-небудь (щодо суспільства, колективу).

взаємини — стосунки, зв'язки між ким-небудь (між людьми).

щодо — коли конструкція зі словом відношення є прийменником.

АЛЕ:

відношення — взаємозв'язок між предметами, явищами.

Відношення мислення до буття.

Відношення поверхонь багатогранників.

Процентне відношення.

Синтаксичні відношення.

Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв'язках.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.

Правильніше: це не стосується справи

Правильніше: недбале ставлення

Правильніше: з цього погляду; з цієї точки зору; під цим оглядом; щодо цього

Правильніше: з метрологічного погляду

Правильніше: усіма сторонами; зусібіч; усім; у всьому; кругом; з усякого (кожного) погляду; з усіх поглядів; під усіма поглядами

Правильніше: у всьому

Правильніше: стосовно до…

Правильніше: багато [де] в чому; багатьма сторонами; з багатьох поглядів

Правильніше: упереджене ставлення

Правильніше: щодо (супроти, стосовно) кого (чого)

Правильніше: стосовно

Правильніше: не стосуватися справи

Правильніше: не стосується справи

Правильніше: свинське ставлення

Правильніше: стосуватися

Правильніше: стосується чого-небудь

Правильніше: куди не кинь (не глянь)

Правильніше: добре ставлення

Правильніше: ставлення до людей

Правильніше: ставлення до когось

Правильніше: з усякого погляду; з усіх (багатьох) боків

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію по відношенню до (чогось) на стилістично кращий варіант: щодо, стосовно, до, проти.

Вживається в науковій мові, найчастіше — в математиці, для вираження різного роду зв'язку між двома величинами: геометричне відношення, арифметичне відношення. У лінгвістиці: граматичні відношення слів, синтаксичні відношення. Золоте відношення — термін в архітектурі, що позначає певне співвідношення розмірів частин будівлі.
Відношення може вживатися як синонім до слів (залежно від контексту) стосунок, причетність. «Режисер фільму мав певне відношення до нового творчого об'єднання» — «Режисер фільму мав певний стосунок до нового творчого об'єднання». «До справи з журналом староста класу не мав відношення» — «До справи з журналом староста класу не був причетний». «Чи має він якесь відношення до скарбу?» (О. Донченко.) «…Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення». (Ю. Шовкопляс.)
Слово відношення (з прийменником по) в значенні прийменника, що вказує напрям дії («Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене» (А. Головко.), часто буває доцільно замінити словами щодо, до («…настороженість щодо мене»).
Відношення вживають паралельно з іншими лексемами, коли треба підкреслити якийсь аспект, план розгляду, бік справи або явища, певний погляд: «У цьому відношенні ви маєте рацію».
Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимось, вияв думки про когось або щось, треба вживати слово ставлення, а не відношення («Усім подобалося ставлення нового директора до членів колективу»). Розглянемо такий приклад: «Прошу написати про своє ставлення до нової раціоналізаторської пропозиції групи інженерів вашого відділу». Якщо тут замість ставлення вжити слово відношення, зміст буде викривлений: вийде, що автор листа цікавиться не тим, як оцінює працівник відділу пропозицію своїх колег, а тим, чи має він якийсь стосунок до підготовки цієї пропозиції. «Хто сей Юрчик? Ворог чи приятель? Помогти хоче чи продати? Але пригадала заступництво Юрчика, пригадала вороже відношення його до Марусяка — вже ж не став би Юрчик вислужуватися перед молодиком». (Г. Хоткевич.) «Щось рідне, братерське, батьківське вона відчула в відношенні до Суворого». (О. Досвітній.)
З погляду сучасної стилістичної норми в останніх двох прикладах замість слова відношення треба сказати ставлення («вороже ставлення його до Марусяка»; «у ставленні до Суворого»).

Правильніше: недбале ставлення

Правильніше: добре ставлення

1. Чи можна замінювати одного одним іменники взаємини, стосунки, відносини, ставлення?
Ці слова деякими значеннями об'єднуються в один синонімічний ряд, але не завжди взаємозамінні. Лексеми взаємини, стосунки передають зміст «контакти, зв'язки між людьми» і слушні тоді, коли йдеться про неофіційну сферу. Родинні, братні, особисті стосунки, ми в найкращих стосунках, добросусідські взаємини. Використання в цьому розумінні слова взаємовідношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв'язки тільки між предметами, явищами.
У ХІХ – на початку ХХ сторіччя іменник відносини позначав не тільки взаємність у стосунках між людьми, а й ставлення особи (чи осіб) до когось. «Зрештою ми одне одному не заважаємо і тримаємося у гречних відносинах» (Леся Українка), «Мої відносини до панни Анелі тривожать мене» (Михайло Коцюбинський).
У сучасній літературній мові цей іменник у значенні «ставлення» не виступає. Нині він вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних термінологічних сполучень зі словами: аграрні, вартісні, васальні, виробничі, господарські, громадські, дипломатичні, договірні, земельні, кредитні, майнові, міждержавні, міжнародні, міжнаціональні, патріархальні, товарно-грошові, торговельні і т. ін.
У діловому стилі спостерігається тенденція до застосування іменника зносини на окреслення офіційних стосунків між країнами. Це, очевидно, пояснюється впливом російського деловые сношения. Іменник відносини має у своєму значенні відповідне «офіційне» забарвлення і замінювати його рідковживаним зносини недоречно. Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимсь, висловлення думки про когось або щось, слід користуватися іменником ставлення. Ставлення керівників до підлеглих, ставлення батьків до дітей, ставлення до друзів, ставлення до життя. Вживання в цьому значенні слова відношення – ненормативне. Відповідно й дієслово буде ставитися, а не відноситися, яке так уподобали ті, хто не гаразд знає українську мову.
У книжній мові поширений канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку зайвий, приміром, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення керівників до...
2. Відношення
Відношення – взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд. Відношення мислення до буття. У термінологічних сполученнях уживається в математиці (арифметичне відношення), в лінгвістиці (граматичні відношення), в архітектурі (золоте відношення – співвідношення розмірів частин будівлі). Виступає також зі словами: білкове, вартісне, геометричне, кормове, мінове, відсоткове (процентне) тощо. Відношення – то і діловий лист до установи або офіційної особи. «Може, тобі якесь відношення написати» – співчутливо спитав Сагайдак» (Василь Кучер). Цей іменник може бути синонімом лексем стосунок, причетність. «... Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення» (Юрій Шовкопляс). Тут замість відношення можна поставити стосунок або причетність.
Порушенням лексичної та стилістичної норм є прийменникові звороти по відношенню до... у відношенні до... «Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене» (Андрій Головко). Їх доцільно замінювати словами щодо, до, стосовно.
Російські блоки «отношение к делу», «хорошее отношение к людям», «во всех отношениях» у нас часто тільки калькують; кажуть: «я з ним у добрих відношеннях», «твоє відношення до справи» і т. ін., де іменник відношення не на своєму місці. Слід вживати ставлення: «добре ставлення до людей», «твоє ставлення до справи». Однак це ще не свідчить про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного «у всіх відношеннях» можна сказати: «з будь-якого (кожного, усякого) погляду», «з усіх боків», «як не глянь», «як не подивися», «всебічно». Замість ненормативного «поверхове відношення до справи» краще вживати «поверхове ставлення» або «поверхово (недбало) ставитися до справи».
3. Відноситися – ставитися – стосуватися
Перше з дієслів має кілька значень. Насамперед – «переміщатися». «Пил відноситься вітром у море» (Олександр Сизоненко). У розумінні «перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось» теж уживається відноситися. Зокрема в математиці воно виражає зв'язок між членами пропорції. Наприклад: «А так відноситься до В, як С до Д». У лінгвістиці: «Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до нього в цілому або до якоїсь його частини» (з підручника).
Найчастіша помилка, коли це дієслово використовують у значенні «ставитися». «Студенти сумлінно відносяться (треба: ставляться) до своїх обов'язків», «Петро з погордою відноситься (треба: ставиться) до друзів».
Стосунок до когось або чогось може передаватися словом стосуватися. «Наказ директора стосується всіх» (а не відноситься до всіх). Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, іноді – про демонстративну незацікавленість, удаються до форми не обходить. «Мене ся справа не обходить зовсім...» (Іван Франко). Якщо мовиться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду і т. ін., слід ставити лексему належить (часом – припадає). «Пшениця належить до родини злакових», «Ця подія припадає на початок ХХ сторіччя».

Правильніше: всіма сторонами

Правильніше: стосовно

Правильніше: в залежності від змісту: ставлення, стосунки, взаємини, відносність, відношення
Моє ставлення до нього досі не змінилося.

Правильніше: Добре ставлення

Правильніше: Ця кандидатура нам у всьому підходить

Правильніше: Ставлення до справи

Правильніше: Щодо селян