ВІДМІТНА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Слову відмінний властиві два значення: «такий, що чимось відрізняється від когось або чогось» і «дуже високої якості», «дуже добрий», «гарний». Ось приклади першого значення. «Як відомо, критичний реалізм об'єднував у своїх межах письменників з дуже відмінними один від одного художніми почерками. Досить порівняти, приміром, Толстого і Чехова або Франка і Коцюбинського, щоб наочно переконатися в цьому». (З журналу.) «Історична пісня являє собою особливий жанр, відмінний від дум». (М. Рильський.)
Як бачимо, в прикладах є зіставлення з кимось або чимось і обов'язково присутній прийменник від.
У другому значенні це слово теж вживається досить часто. «У нашому суспільстві немає об'єктивних причин, які б не дозволяли виробляти продукцію відмінної якості». (З журналу.)
Якщо вжити слово відмінний у значенні «такий, що чимось відрізняється від когось або чогось», «не такий, як інші» без прийменника від і без згадки про об'єкт порівняння, можна подумати, що йдеться про якість. Наприклад, у реченні «Звернення до національних традицій — відмінна риса своєрідності і чарівності грузинської сценографії» — твердження про національні традиції в грузинській сценографії можна трактувати неоднозначно. Зміст речення дає змогу розуміти словосполучення відмінна риса як «характерна особливість», а відсутність зіставлення з чимось і вживання без прийменника від дає підставу тлумачити його як «дуже позитивна риса».
Такої двозначності не було б, якби замість слова відмінна вживалося відмітна (риса). Саме словом відмітний у сполученні зі словами риса, властивість, особливість і передається значення «який чимось виділяється, відрізняється від інших». «Суспільному життю, порівняно з явищами природи, властивий ряд відмітних рись. (З журналу.) «Потрібно звернути особливу увагу учнів на те, що членоподільна мова є відмітною особливістю людини». (З журналу.) «Відмітною властивістю процесу розвитку легенд та переказів є … легке прив'язування мотивів і сюжетів до різних історичних подій, осіб та географічних осередків». (Легенди та перекази.)

Прикметник відмінний має два значення: 1. Високоякісний, дуже гарний, дуже добрий, дуже вмілий. 2. Такий, що чимось відрізняється від когось, чогось.
Але надуживання цим словом у першому його значенні уодноманітнює, примітизує мовлення: відмінний гімнаст, відмінний тактик, відмінний стрілець, відмінний догляд, відмінний напій, відмінна погода, відмінне здоров'я... Тому слід ширше послуговуватися синонімами прекрасний, чудовий, пречудовий тощо.
У другому значенні прикметник використовують також часто. При цьому потрібно мати на увазі: якщо його вживають без прийменника від і без згадки про об'єкт порівняння, можна подумати, що йдеться про якість. Ось читаємо в газеті: "Відродження давніх ремесел – відмінна риса сьогодення." Зміст речення дає змогу розуміти сполучення відмінна риса як "характерна особливість", а брак зіставлення з чимось і вживання без прийменника від дають підставу тлумачити його як "дуже позитивна риса".
Такої двозначності не було б, якби замість лексеми відмінна стояла відмітна. Саме цим прикметником у сполученні зі словами риса, властивість, особливість і передається значення "який має тільки йому притаманні ознаки". Наприклад, "Суспільному життю, порівняно з явищами природи, властивий ряд відмітних рис" (з журналу). До речі, відмітний знак – те саме, що розпізнавальний знак.

Правильніше: Характерні риси виховання