ВІДВОЛІКАТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Відвертати увагу, давати собі спокій, забувати про клопоти, абстрагуватися і відволікатися
Замініть скальковане дієслово відволікатися на стилістично кращий варіант: відвертати свою увагу, давати собі спокій, забувати про клопоти, абстрагуватися.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він не вміє відволікатися від тривожних думок. | Він не вміє відвертати свою увагу від тривожних думок. |
| Частіше відволікайся! | Частіше давай собі спокій! |
| Лікар порадив частіше відволікатися від усього навколо. | Лікар порадив частіше абстрагуватися від усього навколо. |
відриватися від читання
Правильніше:
відволікатися від читання
Мова – не калька: словник української мови
відвертати, відволікати, відволікатися 1, зволікати
1. Чи можна вважати синонімами дієслова зволікати і відволікати?
Значення цих лексем збігається лише частково.
Зволікати – 1. (кого, що). Стягувати, збирати в одне; скидати з когось щось і т. ін. «То вся троянськая станиця взялася мертвих зволікать» (Іван Котляревський). 2. (з чим, що і без додатка). Повільно щось робити; затягувати виконання, здійснення чогось. Зволікати з відповіддю, зволікати сівбу. Відволікати. Вживається переважно в прямому значенні – відтягувати. «Я вже живосилом одволокла Катрю від дверей» (Марко Вовчок). Не бажано послуговуватися такими словами і зворотами: відволікати від справи, не відволікайте мене, відволікти й заспокоїти тощо. Краще в цьому разі вживати вислів відвертати увагу. Не відвертайте моєї уваги від справи.
2. Відвертати – відволікати – відволікатися
Дієслова відвертати, відвернути, крім прямого значення, часто вживаються в переносному, передаючи зміст «спрямовувати чиюсь діяльність, увагу в інший бік». «Якби хоч жестом відвернув від дум важких увагу» (Петро Дорошко).
На відміну від них відволікати, відволікти в літературній мові, як правило, використовуються в прямому значенні – «відтягати, відтягти». «Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх» (Марко Вовчок). У розумінні «відвертати, відвернути увагу» послуговуватися цими дієсловами не бажано. Тому й недоречні в тексті, скажімо, такі словосполучення: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, відволікти й заспокоїти її і т. ін.
Застосування зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в цьому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від своїх думок тощо (краще відриватися, відвертати свою увагу чи под.).
Значення цих лексем збігається лише частково.
Зволікати – 1. (кого, що). Стягувати, збирати в одне; скидати з когось щось і т. ін. «То вся троянськая станиця взялася мертвих зволікать» (Іван Котляревський). 2. (з чим, що і без додатка). Повільно щось робити; затягувати виконання, здійснення чогось. Зволікати з відповіддю, зволікати сівбу. Відволікати. Вживається переважно в прямому значенні – відтягувати. «Я вже живосилом одволокла Катрю від дверей» (Марко Вовчок). Не бажано послуговуватися такими словами і зворотами: відволікати від справи, не відволікайте мене, відволікти й заспокоїти тощо. Краще в цьому разі вживати вислів відвертати увагу. Не відвертайте моєї уваги від справи.
2. Відвертати – відволікати – відволікатися
Дієслова відвертати, відвернути, крім прямого значення, часто вживаються в переносному, передаючи зміст «спрямовувати чиюсь діяльність, увагу в інший бік». «Якби хоч жестом відвернув від дум важких увагу» (Петро Дорошко).
На відміну від них відволікати, відволікти в літературній мові, як правило, використовуються в прямому значенні – «відтягати, відтягти». «Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх» (Марко Вовчок). У розумінні «відвертати, відвернути увагу» послуговуватися цими дієсловами не бажано. Тому й недоречні в тексті, скажімо, такі словосполучення: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, відволікти й заспокоїти її і т. ін.
Застосування зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в цьому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від своїх думок тощо (краще відриватися, відвертати свою увагу чи под.).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Не хочу відволікатися на ці процедурні моменти
Правильніше:
Не хочу відриватися від головного через ці процедурні моменти