ВІВ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть конструкцію ввести себе, якщо мовиться про поведінку, на стилістично кращий варіант: поводитися.

АЛЕ:

Не дозволяйте вести себе за руку через дорогу незнайомцям.

Замініть нехарактерний для української мови вислів тягнути за собою, коли мовиться про наслідки якоїсь дії, на стилістично кращий варіант: вести (до чого), спричинювати (що), призводити (до чого).

АЛЕ:

Хлопчик тягне за собою санчата.

Замініть нехарактерний для української мови вислів вести підготовку на стилістично кращий варіант: готувати(ся).

Правильніше: як ти поводишся?

Правильніше: ця дорога веде (прямує) до міста; цей шлях лежить до міста

Правильніше: дворушник

Правильніше: відлюдько

Правильніше: вести полеміку; битися об заклад

Правильніше: з розумом провадити справу

Правильніше: провадити (правити, вести) своє

Правильніше: провадити (вести, правити) далі; казати далі

Правильніше: провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі); виводити далі ту саму нитку; співати й далі тієї ж (тієї самої)

Правильніше: ніякісінької (жодної, ані найменшої) уваги; і вусом не веде; ніби й не бачить; хоч би бровою повів; нічого собі з того не робить

Правильніше: пропусткає повз увагу; і вухом не веде; не зважає на щось

Правильніше: вести перед

Правильніше: галасвіта, галай-світа; світ за очі (за очима); куди ведуть (поведуть, несуть, понесуть, утраплять) очі; куди очі спали (світять); навмання

Правильніше: вести циганське життя

Правильніше: команда веде перед; команда є лідером

Правильніше: як одна біда йде, то й другу за собою веде

Правильніше: ні кує ні меле; йому й за вухом не свербить

Правильніше: і гадки не має; ані гадки; і вусом не веде; та й ні гадки тобі; і гадки й думки не має; і за вухом не свербить

Правильніше: будуй хату з лободи, а в чужую не веди; хоч хліб із водою, аби милий з тобою

Правильніше: гнути (вести) лінію

Правильніше: дорога (шлях) веде до…

Правильніше: куди він хилить (гне, верне, веде, клонить)?

Правильніше: поводьмося чемно

Правильніше: гарно поводитися

Правильніше: вести танок

Правильніше: парубкувати; молодикувати; бурлакувати

Правильніше: безрадісно (безпросвітно) жити; просвітку не мати

Правильніше: провадити телепередачу

Правильніше: не дозволяти [собі] зайвого

Правильніше: поводитися гідно; шануватися

Правильніше: поводитися добре (чемно, пристойно, ґречно, доладно, як слід)

Правильніше: поводитися (триматися) впевнено

Правильніше: поводитися

Правильніше: рахувати

Правильніше: точити ляси (баляси , баляндраси, бали); клепати (плескати) язиком; чесати язика; точити (справляти) брехні (побрехеньки); справляти балачку; розводити боби; теревені правити (розводити, точити плести)

Правильніше: піти в народ

Правильніше: грати двоїсту гру; торгувати на два базари

Правильніше: вести до шлюбу (до вінця)

Правильніше: провадити листування; листуватися

Правильніше: керувати зборами

Правильніше: жити відлюдно (замкнено, замкнуто, відлюдьком)

Правильніше: точити війну

Правильніше: випробовувати

Правильніше: жити весело

Правильніше: гультяювати; пуститися в ледащо

Правильніше: плести язиком, як сорока хвостом; лити воду; молоти язиком; баляси точити

Правильніше: держати (вести) перед

Правильніше: вести перед

Правильніше: тримати першість; грати першу скрипку; вести перед

Правильніше: вести перед

Правильніше: бути на першому (на чільному) місці; перед вести

Правильніше: бути попереду (в перших лавах); вести перед

Правильніше: бігти (тікати, гнати, мчатися, летіти) світ за очі (куди очі, куди ведуть очі); бігти (втікати, гнати, мчатися, летіти) галасвіта (навмання, навмани, навманці)

Здійснювати діяльність — тавтологія, виправте: діяти; вести діяльність.

1. Поводитися чи вести себе?
Поводити себе означає «виявляти у взаєминах з іншими людьми»: «Учителя сьогодні найбільше радувало те, як поводить себе Ліда Шепель» (Олесь Донченко).
Трохи рідше вживають форму поводитися без додатка: «дотримуватися певної поведінки, діяти якимось чином». З додатком в орудному відмінку та прийменником з це слово має значення «ставитися до когось», «орудувати чимось»: «Тоді й Михайло збагнув, що не досить гостинно повівся з Федоровим посланцем» (Юрій Збанацький).
Небажаним є використання словосполучення вести себе: «Школярі погано ведуть себе» (треба поводять себе чи поводяться) на уроках.»
2. Звертатися – поводитися
«Солдати скаржаться, що їх годують препогано, звертаються до них грубо». Розглядаючи це речення, лінгвіст Олександр Пономарів зазначає, що дієслово звертаються використане тут недоречно, воно являє собою невдалий переклад російського обращаться. У деяких випадках обращаться справді годиться перекладати звертатися, тобто спрямовувати свої слова або діяльність на когось чи на щось: обращаться с речью (за помощью, к врачу, к темам и сюжетам) – звертатися з промовою (по допомогу, до лікаря, до тем і сюжетів). А коли російське обращаться має значення «ставитися до когось, тримати себе певним чином стосовно якогось об'єкта», то як український відповідник використовують поводитися: с ним хорошо обращаются – з ним добре поводяться; осторожно обращаться с приборами – обережно поводитися з приладами. Тож у наведеному вище уривку газетного тексту потрібно було написати «поводяться з ними грубо».

Правильніше: Вести власну політику

Правильніше: Вести профілактику правопорушень

Правильніше: Поводитися ввічливо

Правильніше: Перелічувати до нескінченності