ВОРОЖИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: бабця надвоє ворожила; хтозна, бозна; бог (святий) його знає

Правильніше: ворожу позицію узяти до кого; вороже поставитися до кого; стати на ворожу стопу щодо кого

Правильніше: вороже ставитися до кого; ворогувати на (проти) кого; ворожим (важким) духом дихати на кого; пеклом дихати; вовком дивитися

Правильніше: ворогувати на (проти) кого; ворожим духом дихати на кого

Правильніше: випустити (розпустити) пазурі

Правильніше: надвоє баба ворожила: або вмре, або буде жила

Правильніше: казала настя, як удасться

Первісне й основне значення дієслова гадати – «думати, розмірковувати». Про те свідчать як похідні від нього на рівні лексики і фразеології (гадка, вигадка, вигадливий, вигадник, загаданий, думати-гадати, губитися в гадках, мати на гадці, обсіли думки та гадки), так і численні приклади з творів наших класиків: «Чіпка йде... похнюпивши голову. Нічого він не думає, не гадає» (Панас Мирний), «Піди вкладися гарно спати, а послі (потім) будеш і гадати» (Іван Котляревський). Окрім цього, гадати означає «вважати, мати намір, сподіватися». «Ви гадаєте, нам пощастить його врятувати?» (Олександр Довженко), «Шевченко гадав побачити свою п'єсу на сцені Александрінського театру в Петербурзі у 1843 році» (з журналу). Використання цього слова в значенні «пророкувати, віщувати» є грубим порушенням лексичних норм української мови. Правильно: не погадати, а поворожити, не гадалка, а ворожка.