ВОЛЕЮ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

по добрій волі

Правильніше: з доброї (зі своєї, з власної) волі; своєю волею (охотою); доброхіть, добровільно
Мова – не калька: словник української мови

по власному (по своєму) бажанню зробити що

Правильніше: з власного бажання зробити що; з власної (зі своєї волі, своєю волею, по своїй волі) зробити що; зі своєї охоти (своєю охотою, самохіть, самохіттю) зробити що
Мова – не калька: словник української мови

зробити за власним бажанням

Правильніше: зробити [своєю] волею (охотою); зробити самохіть (доброхіть, з доброї волі, зі своєї волі, із власної волі, по охоті)
Мова – не калька: словник української мови

за волею випадку

Правильніше: волею випадку, з волі випадку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

з сильною волею

Правильніше: вольовитий
Мова – не калька: словник української мови

діяти по своїй волі

Правильніше: чинити свою волю
Мова – не калька: словник української мови

не можна “закаляти волю”

Старий інтелігент, працівник редакції окружної газети Степан Демидович в одному з творів Семена Жураховича зауважує своєму молодому колезі Маратові Крицевому: «А ось ви пишете: «Закаляти волю». Так не можна... Закаляти (забруднювати) чоботи в болоті – то буває. Бачите, в російській мові це слово має зовсім інший зміст. Саме його ви, певно, і мали на увазі». Той зміст в українській мові передають дієслова гартувати, загартовувати та інші з коренем гарт. Гартують сталь, залізо, стріли, тобто, охолоджуючи розжарений метал, надають йому твердості й міцності. А переносно гартувати – виховувати моральну і фізичну стійкість, витривалість, уміння переборювати труднощі, незгоди.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

якщо богові завгодно

Правильніше: коли (як) воля божа
Мова – не калька: словник української мови

як хочеш, так і дій

Правильніше: вольному воля
Мова – не калька: словник української мови

як тобі завгодно

Правильніше: як собі хочеш; воля твоя
Мова – не калька: словник української мови

як вам завгодно (зручно)

Правильніше: як [собі] хочете; як завволите; воля ваша
Мова – не калька: словник української мови

язик мій – ворог мій

Правильніше: дай язику волю – заведе в неволю
Мова – не калька: словник української мови

швидко втекти (побігти)

Правильніше: дати ногам знати; дати стрекала; братися в ноги, увіритися ногам; аж п'яти губити; дати волю ногам; дати драла (драпака, дьору)
Мова – не калька: словник української мови

чинити по-своєму

Правильніше: у власну (у свою) дудку грати; чинити свою волю
Мова – не калька: словник української мови

хитрощами підкорити когось своїй волі

Правильніше: заплутати у свої тенета
Мова – не калька: словник української мови

хамити

Правильніше: давати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови

твердість волі

Правильніше: непохитність
Мова – не калька: словник української мови

спраглим до правди й волі

Правильніше: спраглим правди й волі
Мова – не калька: словник української мови

служити по вільному найму

Правильніше: служити з волі; служити вільним наймом; бути вільнонайманим
Мова – не калька: словник української мови

сказати зайве

Правильніше: дати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови

сила волі

Правильніше: вольновитість
Мова – не калька: словник української мови

розпускати язик

Правильніше: давати волю язику
Мова – не калька: словник української мови

розкидатися словами

Правильніше: кидати через верхню губу; давати волю язику
Мова – не калька: словник української мови

пустити руки в хід

Правильніше: дати волю рукам
Мова – не калька: словник української мови

проти своєї волі; примушуючи себе; вимушено

Правильніше: над силу, понад силу
Мова – не калька: словник української мови

помимо волі

Правильніше: мимоволі
Мова – не калька: словник української мови

покластися на волю божу

Правильніше: здатися на ласку божу
Мова – не калька: словник української мови

повністю підкоряти кого-небудь своїй волі

Правильніше: їздити в когось на горбі
Мова – не калька: словник української мови

по волі божій

Правильніше: з божої волі
Мова – не калька: словник української мови

підчинити собі кого

Правильніше: підбивати (підгортати, підвертати, підхиляти) кого під себе (під свою руку, під свою волю)
Мова – не калька: словник української мови

підчинити (підкорити) під владу (своїй владі)

Правильніше: під кормигу підгорнути; підбити (підгорнути, підхилити, підклонити) під свою владу (під свою волю, під себе, собі під спід)
Мова – не калька: словник української мови

підкорити кого-небудь своїй волі

Правильніше: сісти верхи на когось; убрати когось в шори; підгорнути когось під себе
Мова – не калька: словник української мови

освободити

Правильніше: дати волю; вивільнити
Мова – не калька: словник української мови

не по своїй волі; з примусу

Правильніше: з-під палиці
Мова – не калька: словник української мови

на все божа воля

Правильніше: народжений втопитися від кулі не загине; як не дасть бог смерти, то чорти не візьмуть
Мова – не калька: словник української мови

на волю божу

Правильніше: на божу ласку; на божий догляд; напризволяще
Мова – не калька: словник української мови

здійснити волю

Правильніше: учинити волю
Мова – не калька: словник української мови

звільнити

Правильніше: розв'язати руки; дати волю
Мова – не калька: словник української мови

застосовувати фізичну силу

Правильніше: давати волю рукам
Мова – не калька: словник української мови

задовольнити бажання

Правильніше: вволити волю
Мова – не калька: словник української мови

заговорюватися

Правильніше: грішити язиком; давати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови

за власним бажанням

Правильніше: зі своєї охоти (волі); на власну руку; самохіть; власновільно; своєю охотою
Мова – не калька: словник української мови

дати простір

Правильніше: дати волю
Мова – не калька: словник української мови

дати комусь волю

Правильніше: розв'язати світ
Мова – не калька: словник української мови

дати волю діям

Правильніше: розв'язати руки
Мова – не калька: словник української мови

давати волю язику

Правильніше: давати словам волю
Мова – не калька: словник української мови

говорити зайве

Правильніше: розпускати губи; давати волю язикові
Мова – не калька: словник української мови

гірко плакати

Правильніше: виливати (лити) сльози; дати волю сльозам; ревно плакати; ревма ревіти; умиватися слізьми; обливатися слізьми
Мова – не калька: словник української мови

воля ваша

Правильніше: як собі хочете
Мова – не калька: словник української мови

волею-неволею

Правильніше: рад не рад; хочеш не хочеш; хоч-не-хоч; чи хоч, чи не хоч; з волі чи з неволі; по волі чи по неволі
Мова – не калька: словник української мови

віддатися своїм почуттям

Правильніше: дати волю серцю
Мова – не калька: словник української мови

віддати на проізвол судьби

Правильніше: здатися на волю долі (напризволяще); пуститися берега
Мова – не калька: словник української мови

виконати чиє бажання

Правильніше: учинити чию волю
Мова – не калька: словник української мови

визволити; дати волю

Правильніше: світ розв'язати кому
Мова – не калька: словник української мови

бути підлеглим у кого

Правильніше: підлягати кому; бути в чиїй волі; бути підвладним (підпорядкованим) кому
Мова – не калька: словник української мови

беззастережно підпорядковувати своїй волі

Правильніше: тримати під каблуком; тримати у вузді
Мова – не калька: словник української мови

по його волі

Правильніше: з його волі
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Закаляти волю

Правильніше: Загартовувати волю