ВЛАСТИВИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

характерний

Правильніше: властивий; притаманний; питомий; особливий; типовий; прикметний
Мова – не калька: словник української мови

Власти́вий

Синонім слів характерний, притаманний. Після себе, як і слово притаманний, слово властивий вимагає давального відмінка.
Я пам'ятаю красний день,
Глибокі віддихи вологи…
І суміш сили та знемоги,
Таку властиву дням весни,
Таку щасливу, як вони.
(М. Рильський.)
«В кімнаті затишок, ошатність, властиві жіночій оселі». (І. Кочерга.)
Слово характерний вимагає після себе родового відмінка з прийменником для. Оскільки всі три слова — властивий, притаманний, характерний — семантично дуже близькі, часто плутають керування, внаслідок чого виникають неправильні конструкції типу «характерний багатьом творам», «властивий для сучасної української мови», «для нього притаманний».
Отже, слова властивий і притаманний вимагають після себе питання к о м у? ч о м у? («Досліджувані форми властиві (притаманні) сучасній літературній мові»), а слово характерний — д л я к о г о? ч о г о? («Досліджувані форми характерні для сучасної літературної мови»).

Властивий для літератури

Правильніше: Властивий літературі

це не в його характері

Правильніше: це не властиве (не відповідає) його вдачі
Мова – не калька: словник української мови

властиве (притаманне, звичне) кому-небудь властивість

Правильніше: вдача
Мова – не калька: словник української мови