ВИШНЕВЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Відносно-якісний прикметник. Він може однаково вільно вживатися то з відносним, то з якісним значенням — залежно від того, за якою ознакою (матеріально-речовинною чи колірною) характеризується предмет. У словосполученнях вишневий садок (садок, що складається з самих вишень (дерев), порівн.: яблуневий садок — такий, що складається з яблунь), вишневе варення (варення з вишень) слово вишневий — відносний прикметник; у словосполученні вишневе плаття — прикметник якісний (означає колір). Такі прикметники, які виникли з відносних і в різних контекстах проявляють себе то як перші, то як другі, можуть виступати із суфіксом -еньк- (наприклад: «Надінь червоненьке або вишневеньке платтячко»), а відносні — без суфікса.
Отже, з граматичного погляду вживання словосполучення вишневенький садок не є нормативним. Однак таку форму вжито у відомій українській народній жартівливій пісні «Ой під вишнею, під черешнею». Чим можна це пояснити? Очевидно, форму вишневенький ужито для розміру, з одного боку, і для емоційного забарвлення мови — з іншого. Адже старий дід, підлещуючись до своєї молодої жінки, аби вона не йшла гуляти, обіцяє купити їй і хатку, і сіножатку, і ставок, і млинок, і вишневенький садок. Не властива слову вишневий у цьому значенні зменшувальна форма із суфіксом пестливості підкреслює емоційний стан старого. Порівн. відповідь жінки: «Ой не хочу хатки, ані сіножатки, Ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка».