ВИСОКОМУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: високий на зріст

Перевірте, чи немає помилки у закінченнях прикметників, якщо вони мають бути узгоджені з одним іменником.

АЛЕ:

Дай чорнявій [дівчині] криничної води — бо прикметники узгоджені не з одним іменником.

Перевірте, чи немає помилки у закінченнях слів після прийменника на, які мають стояти у формі місцевого відмінка, якщо вся конструкція відповідає на питання де?.

Правильніше: високий на зріст

Правильніше: високий ступінь

Правильніше: Він був високий на зріст

Правильніше: низько сісти

Правильніше: потягнути горою

Правильніше: високі матерії

Правильніше: найвищий, якнайвищий, щонайвищий

Правильніше: велика цяця; велике цабе

Правильніше: на високих нотах

Правильніше: засвідчити високий рівень

Правильніше: підпирати плечима стелю

Правильніше: лицар без страху і догани

Правильніше: сильні світу сього (цього)

Правильніше: високого коліна

Правильніше: стояти вище

Правильніше: високочолий, високолобий

Правильніше: бог міру загубив

Правильніше: висока ціна

Правильніше: шлях до пекла торують високі (добрі) наміри

Правильніше: ухопити бога за бороду

Правильніше: робити на совість

Правильніше: висока гора

Правильніше: кадри високої (вищої) школи

Правильніше: бути на висоті

Правильніше: великий хліб

Правильніше: виконання високого рівня

Правильніше: залізати у високі високості

Правильніше: високо нестися; гнути кирпу

Правильніше: доброчесний (високий, добрий) намір

Перевірте, чи не має бути вжито форму найвищого ступеня порівняння прикметника або прислівника замість форми вищого ступеня.

Правильніше: високі будинки

Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).

Правильніше: У верхніх ешелонах влади

Правильніше: Неймовірні, небувало або надзвичайно високі, нечувані ціни

Правильніше: Високі будинки