ВИРАЗУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: з виразу обличчя

Правильніше: вислів; вираз; зворот

Замініть іменник вираз, якщо мовиться про фразу, мовний зворот, на стилістично кращий варіант: вислів.

АЛЕ:

вираз — вияв настрою, почуттів на обличчі.

У Руфіна гнівний вираз хутко зміняється в сміх (Леся Українка).

Правильніше: у грошовому виразі

Синоніми вираз і вислів у російській мові відтворюються одним словом – выражение. На цій підставі деякі наші мовці намагаються всюди вживати вираз, а лексемою вислів нехтують.
Колись ці слова вважали за абсолютні синоніми, тому в класичній літературі бачимо іменник вираз у різних значеннях: «Почала... солодкими виразами любові промовляти» (Іван Нечуй-Левицький), «Вираз на лиці понуро-урочистий» (Панько Куліш).
За лексичними нормами сучасної літературної мови маємо такий розподіл значень: вираз – вияв настрою, почуттів на лиці («Вираз обличчя... з скептичного став спантеличеним» (Іван Сенченко); вислів – фраза, мовний зворот («Від таких висловів, як «оклик дум», «сонний шум» і т. ін., просто в голові паморочиться» (Михайло Коцюбинський).

Ці слова вважали за абсолютні синоніми, тому в класичній літературі бачимо іменник вираз у різних значеннях: «Почала... солодкими виразами любові промовляти» (І. Нечуй-Левицький); «Вираз на лиці понуро-урочистий» (П. Куліш).
У сучасній українській літературній мові ці слова розрізняються за значенням: там, де мовиться про якусь думку чи міркування, передані небагатьма словами, кажуть вислів: «За висловом чиїм» (Російсько-український фразеологічний словник І. Виргана й М. Пилинської), у всіх інших випадках, зокрема й у математиці, користуються іменником вираз: «Ротмістр і очима і всім виразом показував, щоб він забирався геть» (П. Панч); вираз а²+b=c.

Правильніше: Цитовані вислови

Правильніше: Влучний вислів

Правильніше: У грошовому виразі