ВИНОСИТИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

З посібника «Культура мови на щодень»:
– Обидва дієслова правомочні, проте мають відтінки сполучуваності, а отже, й різні значення. У ділових паперах, у пресі слово виносити часто поєднується з іменниковими формами на плюс знахідний відмінок або безприйменниковий знахідний: виносити на суд громади, на люди, на розгляд; виносити присуд, вирок. У таких конструкціях воно передає значення «робити відомим щось усім чи багатьом». Тобто вживається тоді, коли треба вказати на потребу (можливість) усезагального ознайомлення з чимось, неодмінного обговорення якихось проблем.
Дієслово вносити (внести) потребує біля себе іменника у знахідному відмінку і, як правило, вказує на потребу врахування, внесення якоїсь інформації до основної. Наприклад: вносити (внести) поправки, пропозицію, зміни, доповнення, корективи. Тому воно вживається в утвореннях із прийменниками до, у: «Своєю високоталановитою, гуманною багаторічною творчістю Олена Кульчицька внесла значний вклад у скарбницю світового образотворчого мистецтва» (Олександр Корнійчук). Зауважимо, що книжний фразеологізм внести вклад останнім часом дедалі частіше заступається синонімічним висловом зробити внесок.
Вносити сполучається з іменниками, які своїм лексичним значенням виражають позитивні чи негативні явища, ознаки. Вносити конкретність, діловитість, відповідальність, організованість; вносити дискомфорт, спустошення, розлад (у щось).
Отже, добираємо потрібне дієслово залежно від того, який зміст вкладаємо у повідомлення, наприклад: питання виносяться на розгляд і питання вносяться до протоколу.