ВИКЛЮЧНО — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: суто; чисто; виключно

Перевірте доречність вживання слова чисто, і якщо воно підкреслює винятковість ознаки, названої прикметником, замініть в офіційно-діловому чи науковому стилі на: суто, виключно, тільки.

АЛЕ:

У кімнаті було чисто. Ми всі геть-чисто злякалися.

Виключно означає «лише», «тільки». «Спочатку Сашко почав займатися фізкультурою виключно з однією метою: перемогти Олега Башмачного, покласти його на спину». (О. Донченко.) «Переключаючись на роботу в кіно, я думав присвятити себе виключно жанру комічних і комедійних фільмів». (О. Довженко.) «Скільки б шляхта не говорила про демократизм, про братство і рівність, про «злоту вольність» і незалежність — всі ці чудові принципи вона пристосувала виключно для себе». (З. Тулуб.)

Дні вічності, немов солдати,
ідуть завжди і виключно вперед.
(Л. Первомайський.)

Часто слово виключно неправильно вживають у значенні «надзвичайно», «дуже», тобто там, де треба вжити слово винятково. Наприклад: «Остання обставина має виключно серйозне значення». Треба: «Остання обставина має винятково серйозне значення».
Можливість заміни слова виключно прислівниками тільки або лише є ознакою правильності вживання цього слова. «До складу комісії добирали виключно представників виробництва» — «До складу комісії добирали лише представників виробництва».
Винятково означає «дуже», «надзвичайно», «особливо», «не так, як усі». Наприклад: «Так вони йшли розмовляючи, зупиняючись, щоб оглянути в траві стрепетове гніздо або щоб зірвати якусь винятково красиву квітку». (О. Гончар.)
Інколи слово винятково помилково вживають у значенні «тільки», тобто замість виключно. Як, наприклад, у такому реченні: «— Ви думаєте, мабуть, що проблема виробництва піридинових основ має для мене винятково (треба: виключно) науковий інтерес і поза цим я нічого не хочу бачити?»
Отже, прислівник винятково вживається тоді, коли його за змістом можна замінити словами тільки, лише.

1. Чи можна замінювати прислівник винятково прислівником виключно?
Замість того, щоб використовувати синонімічні прислівники на позначення високої міри ознаки – винятково, дуже, надзвичайно, зловживають штучно створеним словом виключно. Правильні вислови: винятково (дуже, надзвичайно) здібний студент, винятково (дуже, надзвичайно) щастить і неправильні: виключно здібний студент, виключно щастить. У ролі частки бажано замість виключно вживати звичні слова тільки, лише. Уміти говорити і не лише словами; допомогу подаватимуть тільки тим, хто перебуває за межею бідності.
2. Виняток – виключення
Виняток – відхилення від звичайного, від загального правила. «Винятки, очевидячки, минаємо» (Михайло Коцюбинський). Без винятку – не виключаючи нікого, нічого. За винятком – виключаючи кого-, що-небудь; крім когось, чогось. «Усі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера» (Микола Трублаїні). Неправильно без виключення, за виключенням. У російського прикметника исключительный український відповідник винятковий – «який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний». Уживається зі словами випадок, талант, здібності, пам'ять, причина, точність, ситуація, мужність, умови тощо.
Прислівник винятково також слід застосовувати в значенні «надзвичайно, дуже; не так, як усі». Винятково обдарована людина.
Іноді замість виняток помилково ставлять виключення – іменник, утворений від дієслова виключати. Виключення означає «усунення, унеможливлення, припинення дії». «Виключення з інституту засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків». Виключення зі списку, з депутатської фракції, з товариства. Прикметник виключний передає зміст «такий, що поширюється лише на один предмет». Виключне право. Треба вживати виняткові обставини, виняткова гостинність, виняткові заходи, а не виключні обставини, виняткова мужність, виняткові умови, винятковий випадок, а не виключний випадок і т. ін.
Те саме стосується і прислівника виключно. Він доречний у тому разі, коли виступає в значенні «тільки, лише». Виключно для тебе. А ось, наприклад, у фразах «Обставина, що має виключно велику вагу», «Виключно важливий факт» це слово доцільно замінити на винятково.
3. Виключно чи винятково?
Виключно – штучно створений прислівник, яким зловживають мовці, зокрема науковці, публіцисти, хоч на позначення високої міри ознаки є більш підхожі, питомі слова винятково, дуже, надзвичайно. Правильні словосполучення: слухали винятково уважно, дуже ввічливий, надзвичайно сумлінна. Неправильні: слухали виключно уважно, виключно ввічливий, виключно сумлінна.
У ролі видільно-обмежувальної частки бажано замість виключно вживати тільки, лише, як це робили наші класики. «Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю» (Леся Українка), «Софія Петрівна сердито обвела оком цілу родину, але співчував їй тільки Антоша» (Михайло Коцюбинський), «Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння» (Анатолій Шиян).

«Він їв виключно черствий хліб», — читаємо в медичній статті, хоч важко почути щось подібне в живому народному мовленні й класичній літературі, де було б: «Він їв самий черствий хліб» («Він їв тільки черствий хліб»), або, щоб підкреслити сказане: «Він їв самий тільки черствий хліб». Прислівник виключно — штучно створене чи скальковане слово, яким надуживають наші науковці й публіцисти, хоч є ще й інші, більш підхожі, природні слова. Крім наведеного вище тільки, є ще винятково («З усіма він чемний і винятково ввічливий». — Я. Баш), суто («Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку». — І. Котляревський), єдино («Мене судити могли б єдино тільки королі». — Б. Грінченко).

Правильніше: Риса, притаманна виключно героїчним натурам

Правильніше: Єдине порівняння