ВИКЛЮЧНИХ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Перевірте вживання:

винятковий — який становить виняток із загальних правил; особливий, надзвичайний;

і виключний — який поширюється тільки на когось, щось; єдиний.

Правильніше: виняткове право; виключне право

Правильніше: виключне право

1. Чи можна замінювати прислівник винятково прислівником виключно?
Замість того, щоб використовувати синонімічні прислівники на позначення високої міри ознаки – винятково, дуже, надзвичайно, зловживають штучно створеним словом виключно. Правильні вислови: винятково (дуже, надзвичайно) здібний студент, винятково (дуже, надзвичайно) щастить і неправильні: виключно здібний студент, виключно щастить. У ролі частки бажано замість виключно вживати звичні слова тільки, лише. Уміти говорити і не лише словами; допомогу подаватимуть тільки тим, хто перебуває за межею бідності.
2. Виняток – виключення
Виняток – відхилення від звичайного, від загального правила. «Винятки, очевидячки, минаємо» (Михайло Коцюбинський). Без винятку – не виключаючи нікого, нічого. За винятком – виключаючи кого-, що-небудь; крім когось, чогось. «Усі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера» (Микола Трублаїні). Неправильно без виключення, за виключенням. У російського прикметника исключительный український відповідник винятковий – «який нечасто трапляється, особливий, надзвичайний». Уживається зі словами випадок, талант, здібності, пам'ять, причина, точність, ситуація, мужність, умови тощо.
Прислівник винятково також слід застосовувати в значенні «надзвичайно, дуже; не так, як усі». Винятково обдарована людина.
Іноді замість виняток помилково ставлять виключення – іменник, утворений від дієслова виключати. Виключення означає «усунення, унеможливлення, припинення дії». «Виключення з інституту засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків». Виключення зі списку, з депутатської фракції, з товариства. Прикметник виключний передає зміст «такий, що поширюється лише на один предмет». Виключне право. Треба вживати виняткові обставини, виняткова гостинність, виняткові заходи, а не виключні обставини, виняткова мужність, виняткові умови, винятковий випадок, а не виключний випадок і т. ін.
Те саме стосується і прислівника виключно. Він доречний у тому разі, коли виступає в значенні «тільки, лише». Виключно для тебе. А ось, наприклад, у фразах «Обставина, що має виключно велику вагу», «Виключно важливий факт» це слово доцільно замінити на винятково.
3. Виключно чи винятково?
Виключно – штучно створений прислівник, яким зловживають мовці, зокрема науковці, публіцисти, хоч на позначення високої міри ознаки є більш підхожі, питомі слова винятково, дуже, надзвичайно. Правильні словосполучення: слухали винятково уважно, дуже ввічливий, надзвичайно сумлінна. Неправильні: слухали виключно уважно, виключно ввічливий, виключно сумлінна.
У ролі видільно-обмежувальної частки бажано замість виключно вживати тільки, лише, як це робили наші класики. «Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю» (Леся Українка), «Софія Петрівна сердито обвела оком цілу родину, але співчував їй тільки Антоша» (Михайло Коцюбинський), «Лише мох вкриває собою оте віковічне, ніким не займане каміння» (Анатолій Шиян).

У сучасного письменника, мова творів якого справляє загалом добре враження, читаємо: «Земля в житті Ванди відігравала виключну роль», — а через сторінку знов: «І потрібно було виключного факту, щоб прихильність Ванди зламалась».
Прикметник виключний не тільки часто поглинає інші, більш підхожі слова, як бачимо в наведених фразах, а часом траплявся й у нашій класичній літературі: «Йому, либонь, трапились на сей раз якісь виключні вражіння» (Олена Пчілка).
У сучасній українській літературній мові, відповідно до російського слова исключительный, є прикметники винятковий, надзвичайний, що їх дає тритомний Російсько-український словник. Ось приклади: «Це траплялося рідко, при виняткових випадках» (І. Нечуй-Левицький); «Перед з'їздом стояли завдання виняткової ваги» («Радянська Україна»); «Винятковий закон», «Надзвичайні заходи», «Надзвичайне становище» (Словник за редакцією А. Кримського).
З цього випливає, що й письменникові, з твору якого процитовано на початку дві фрази, слід було написати «виняткову роль», «надзвичайного (виняткового) факту».

Правильніше: винятковий, надзвичайний

Правильніше: Виняткові здібності