ВИГЛЯД — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: набути серйозного вигляду; споважніти

Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).

Правильніше: Знати на вигляд

Правильніше: як курчат погубив

Правильніше: і рідна мати не впізнає

Правильніше: він (вона) має хворобливий (хворовитий) вигляд

Правильніше: ложка дьогтю

Правильніше: дбати про свій вигляд

Правильніше: удавати, ніби…

Правильніше: прикидатися шлангом

Правильніше: вигляд збоку

Правильніше: убогий вигляд

Правильніше: з лиця

Правильніше: дивитися басом

Правильніше: світити пусткою

Правильніше: удати

Правильніше: зовнішній вигляд часом обманює; врода буває облудна; колос на глиняних ногах

Правильніше: на вигляд

Правильніше: зовнішній вигляд

Правильніше: зовнішній вигляд

Правильніше: має гарний вигляд; виглядає гарно

Правильніше: вигляд

Правильніше: мати вигляд як…

Перевірте вживання іменника вид і в разі потреби замініть:

різновид — окремий вид якої-небудь загальної категорії, типу, явища;

краєвид — місцевість, що відкривається перед очима;

посвідка — документ;

вигляд, образ, подоба, постать, постава — про зовнішність, обриси особи, силует;

плани, наміри — про щось задумане.

АЛЕ:

футбол — це вид спорту

доконаний, недоконаний вид дієслова

біологічний вид 

Замініть дієслово виглядати (якимсь), якщо мовиться про зовнішній вигляд, відчуття чи емоцію, на стилістично кращий варіант: мати (якийсь) вигляд; відчувати (щось).

АЛЕ:

виглядати — визирати; виднітися або ставати видним; чекаючи кого-, що-небудь, дивитися, вдивлятися кудись.

З-за печі часто виглядала, прикинувшись, буцім куняла І мов вона хотіла спать (Іван Котляревський).
А тут й Супруненкова хата виглянула з-за комори (Панас Мирний).
Біля воріт давно вже виглядала синів стривожена мати (Михайло Стельмах).

Словник української мови у 20 томах містить лексему ВИГЛЯДАТИ³ –  мати певний зовнішній вигляд.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм робити вигляд, коли мовиться про те, що хтось прикидається, на стилістично кращий варіант: удавати, вдавати, удати, вдати.

У поточному мовленні ми без потреби часто вживаємо дієслова робити, зробити з іменниками, забуваючи або не знаючи, що складну конструкцію можна замінити одним словом. Читаємо: «Петро зробив вигляд, що не розуміє співрозмовника», «Гість став на порозі, потім зробив крок уперед», «Це зробило неприємне враження на всіх присутніх». А слід було б сказати так: «Петро удав, що не розуміє співрозмовника», «Гість... ступив крок уперед», «Це прикро вразило всіх присутніх».

1. Коли виглядати, а коли мати вигляд?
Останнім часом слово виглядати набуло великого поширення з мало властивим значенням. У російській мові, звідки перенесено такий його зміст, є два дієслова: выглядывать (из окна) – українське виглядати і выглядеть – мати вигляд, здаватися, бути подібним, схожим (до кого, чого), бути (яким) тощо. Цими лексемами й слід користуватися, дбаючи про точність фрази та збереження милозвучності рідної мови. Однак деякі автори, перекладачі й промовці, нехтуючи такою багатою синонімікою, вживають (нерідко на шкоду висловлюваному) тільки виглядати: ви зараз краще виглядаєте (треба маєте кращий вигляд); тоді вона виглядала старшою, ніж тепер; гудзики добре виглядають на синьому; виявилося, що галявина не така маленька, як вона виглядала з літака (треба як вона мала вигляд з літака); справа з постачанням виглядає не так безхмарно (треба є не такою безхмарною).
2. Вид – вигляд
Часто цим іменникам надають не того значення, що вони мають. Запитують, наприклад: «Які види на врожай?» А хіба не краще: «Який буде врожай?» Так само не види на майбутнє, а плани, перспективи, наміри, сподівання. Вислів вид на проживання теж неправильний, треба: посвідка на проживання. Замість ставити на вид слід уживати зробити зауваження.
Лексема вид означає насамперед «лице»: «Іде (Яресько) серйозний, постаршав, нема вже колишньої хлопчачої безтурботності на виду» (Олесь Гончар). З виду – маючи той чи інший вигляд: «Вже сніг укрив землю, як Лукина вернулась до Клима, страшна з виду» (Іван Нечуй-Левицький). Не подавати (показувати) виду – приховувати свої почуття. «Виду не подала Тамара, що приємно їй було це почути» (Антон Хижняк). На виду – так, що видно. «Важка служба! Клопітка служба! Перед усіма на виду» (Панас Мирний). Уживається також як граматичний термін: доконаний, недоконаний вид дієслова.
Російському вид у розумінні «сорт, варіант» у нашій мові відповідають різновид, гатунок, рід, сорт, категорія; у розумінні «пейзаж, ландшафт» – краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид» – Михайло Коцюбинський). А вислів быть на виду звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці). Ось українські відповідники інших російських зворотів: в виде наказания – за кару, в виде подарка – як подарунок, в виде опыта – як спроба (на спробу, за спробу), в виде птицы – як птах (подібний до птаха). Сделал для вида – про око (про людське око, про людські очі), для годиться, а не малозрозумілий, неприродний фразеологізм зробив це для вигляду, що ним послуговуються невимогливі мовці. Такого ж штибу фрази у вигляді догани, у вигляді заохочення замість правильних у формі догани, як заохочення.
Нерідко бачимо на письмі й чуємо в розмові штучну кальку з російської зробити (робити) вигляд (сделать вид). А є ж гарне українське слово удавати. Чому б ним не скористатися?

Правильніше: мати гарний вигляд

Через незнання української фразеології дехто механічно переносить в українську мову російські вислови, надаючи їм нібито української зовнішності. Отак російські вислови показывать вид, не показывать вида перекладають: «Він показує вигляд, наче все розуміє»; «Вона й вигляду не подала, що образилася». Проте є давні українські вислови з цим значенням: давати взнаки (Словник Б. Грінченка); навзнаки не давати (Словник за редакцією А. Кримського). Отже, треба казати: «Він дає взнаки, наче все розуміє»; «Вона й навзнаки не дала, що образилась».

У поточному мовленні ми часто вживаємо дієслів робити, зробити з іменниками, забуваючи, що складну конструкцію можна замінити одним словом. Читаємо: «Він зробив вигляд, що не розуміє»; «Геркулес зробив крок назад»; «Це зробило неприємне враження на всіх присутніх», — а можна й слід було тут висловитись: «Він удав, що не розуміє»; «Геркулес ступив крок назад»; «Це прикро вразило всіх присутніх» або «Це справило прикре враження на всіх присутніх».
В одному непоганому перекладі художнього твору з англійської мови читаємо: «Він зробив великий ковток і відчув, як рідина обволікає язик і він приємно німіє». Тут теж замість дієслова зробити й іменника треба послугуватись тільки дієсловом ковтати: «Бідна Леся, мабуть, добре ковтнула знахарчиного зілля од переполоху» (П. Куліш). Отож, перекладачеві слід було написати: «Він добре ковтнув...»
Принагідно варто нагадати, що російський вислів одним глотком буде по-українському не одним ковтком, як часом пишуть і кажуть, — а відразу хильнув (вихилив), одним проковтом проковтнув.
Таке надуживання без потреби дієсловом зробити надає тексту одноманітності й звужує наші лексично-виражальні можливості, тим самим збіднюючи мову викладу. Наслідуймо краще взірці нашої класики й традиції живого народного мовлення: «Рустем був трохи блідий, хоч удавав веселого» (М. Коцюбинський); «Не взивай її циганкою, бо будеш битий! — кричить уже Андрій, удаючи з себе ображеного» (С. Васильченко); «Молодих туляків незвичайно вразила краса Києва» (І. Нечуй-Левицький).

Правильніше: давати взнаки

Правильніше: удати , удавати

Правильніше: Він удав, ніби не помітив

Правильніше: Він має гарний вигляд

Правильніше: зовнішнім (зверхнім) виглядом; назверх

Правильніше: у вигляді (під виглядом, в образі, у постаті) кого; начебто (нібито, буцімто) хто; видаючи себе за кого

Правильніше: жужмом; зібганий

Правильніше: напідпитку; під чаркою

Правильніше: якнайкраще (якнайліпше) зробити

Правильніше: як процент

Правильніше: за кару; як кара

Правильніше: як ласка; за ласку

Правильніше: тішити око (очі, зір); милувати (радувати) око; чарувати зір

Правильніше: наробити сміху (смішків)

Правильніше: ніби не до нього чарка п'ється; оком не зморгне; вусом (бровою) не поведе; волосом не двигне; знаку не подає

Правильніше: з вигляду

Правильніше: з виглядом знавця

Правильніше: для (ради) годиться; про людське око

Правильніше: у всій наготі

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм для вигляду, для виду, коли мовиться про вдавану дію, на стилістично кращий варіант: про (людське) око, для годиться.

Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у вигляді на стилістично кращий варіант: подібний до (кого, чого), як (хто, що), за (кого, що).

Правильніше: за кару

Правильніше: про (людське) око, для годиться

Правильніше: Кілька годин просидів за кару

Правильніше: Корисно вживати сирі овочі

Правильніше: Ішов сніг

Правильніше: З виглядом знавця