ВИБАЧАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: просити (прохати) кого вибачати (пробачати); перепрошувати кого

У сучасній мові форма перепрошування утворюється дієсловами вибачати, пробачати, дарувати в 2-й особі (однини чи множини) наказового способу: вибач(те), пробач(те), даруй(те). «Я не знав, що ти така образлива. Ну, вибач». (Панас Мирний.) «Ну, вибач, годі». «Вибач, коханая». (Леся Українка.)
Замість вибачте нерідко вживають розмовне слово вибачаюсь (пробачаюсь) — зворотну форму 1-ї особи однини дійсного способу. «Дуже вибачаюсь, що самому ніколи забігти до вас…» Це не виправдано ні з формального, ні з семантичного погляду.

Правильніше: Вибачати синові

Правильніше: вибачайте; вибачте, будь ласка; прошу мене вибачити; прошу вибачення

Правильніше: пробачте (вибачте, вибачайте, простіть, даруйте) на [цьому, цім] слові; перепрошую на слові; не вам (не при вас) кажучи; не при хаті згадуючи; шануючи слухи ваші; без сорому казка

Правильніше: даруйте на слові