ВЗАЄМИНИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: зазнатися з ким; зав'язати любовні взаємини (стосунки); кохатися; любитися

Правильніше: взаємини

Правильніше: ми налагодили взаємини

Правильніше: напружені (нещирі, не дуже приязні) взаємини (стосунки, відносини)

Правильніше: мирні стосунки (взаємини); сумир; згода; злагода

Правильніше: стосунки (взаємини) між людьми

Правильніше: з'ясовувати взаємини

Правильніше: взаємини

Правильніше: взаємини; міжособові стосунки

Правильніше: у добрості (злагоді) жити з ким; мати добрі взаємини (стосунки) з ким

Перевірте вживання іменника стосунки і в разі потреби замініть:

відносини — рекомендовано вживати в суспільно-економічних термінологічних сполуках;

взаємини — взаємні стосунки між ким-, чим-небудь.

АЛЕ:

стосунки — особисті зв’язки між людьми.

Як налагодити стосунки з дружиною? 

 

Перевірте вживання іменника відношення і в разі потреби замініть:

стосунок, мати стосунок, стосуватися — бути пов'язаним із кимсь, чимсь;

ставлення — певний характер поводження з ким-, чим-небудь, думка про щось;

відносини — стосунки, зв'язки між ким-, чим-небудь (щодо суспільства, колективу).

взаємини — стосунки, зв'язки між ким-небудь (між людьми).

щодо — коли конструкція зі словом відношення є прийменником.

АЛЕ:

відношення — взаємозв'язок між предметами, явищами.

Відношення мислення до буття.

Відношення поверхонь багатогранників.

Процентне відношення.

Синтаксичні відношення.

Перевірте вживання іменника відносини, і в разі потреби замініть:

стосунки — особисті зв’язки між людьми;

взаємини — взаємні стосунки між ким-, чим-небудь.

АЛЕ:

відносини — рекомендовано вживати в суспільно-економічних термінологічних сполуках.

Між державами були мирні відносини.

Замініть іменник взаємовідношення на стилістично кращий варіант:

взаємозв'язки — між двома або багатьма особами, явищами, предметами;

стосунки — особисті зв'язки між людьми;

взаємини — взаємні особисті зв'язки.

Ці слова передають зв'язок між людьми. «За кілька днів, оговтавшись, придивившись до товаришів по класу, до їхніх взаємин і ставлення їхнього до нього й до інших отаких, як він, — задумався пильно». (А. Головко.) «Сам господар має вдачу зроду досить егоїстичну і непривітну, хтось навіть трохи боїться його зачіпати, але зрештою ми один одному не заважаємо і тримаємось в ґречних відносинах». (Леся Українка.) «Між ними [сестрами] встановилися ті спокійно-холоднуваті відносини, коли сварки майже неможливі». (М. Руденко.) «З помкомвзводом Гладуном у студбатівців з першого ж дня встановились стосунки взаємної неприязні». (О. Гончар.)
Коли йдеться про людей, менш правомірними видаються відношення (див. нижче) і взаємовідношення, ще менш виправданими — взаємовідносини і взаємостосунки, бо в словах відносини і стосунки закладене значення взаємності, і компонент взаємо- є в них тавтологічним.
На початку XX ст. слово відносини вживали для позначення не тільки взаємності у стосунках між людьми, а й ставлення особи (чи осіб) до іншої особи (чи осіб). Порівн. у Лесі Українки: «…Не розумію, як маю думати про відносини «Зорі» до мене»; «В яких би він відносинах не був до тебе, для мене він уже раз назавжди брат»; у М. Коцюбинського: «Мої відносини до панни Анелі тривожать мене».
У сучасній мові слово відносини в значенні «ставлення» не вживається.
Поширене це слово як термін у дипломатії — дипломатичні відносини, в суспільно-економічній сфері — суспільні відносини, економічні відносини, у виробництві — виробничі відносини.

1. Чи можна замінювати одного одним іменники взаємини, стосунки, відносини, ставлення?
Ці слова деякими значеннями об'єднуються в один синонімічний ряд, але не завжди взаємозамінні. Лексеми взаємини, стосунки передають зміст «контакти, зв'язки між людьми» і слушні тоді, коли йдеться про неофіційну сферу. Родинні, братні, особисті стосунки, ми в найкращих стосунках, добросусідські взаємини. Використання в цьому розумінні слова взаємовідношення є неправомірним, оскільки воно виражає взаємозв'язки тільки між предметами, явищами.
У ХІХ – на початку ХХ сторіччя іменник відносини позначав не тільки взаємність у стосунках між людьми, а й ставлення особи (чи осіб) до когось. «Зрештою ми одне одному не заважаємо і тримаємося у гречних відносинах» (Леся Українка), «Мої відносини до панни Анелі тривожать мене» (Михайло Коцюбинський).
У сучасній літературній мові цей іменник у значенні «ставлення» не виступає. Нині він вживається щодо людей, суспільства, колективу тощо. Виступає як складова частина багатьох суспільно-економічних термінологічних сполучень зі словами: аграрні, вартісні, васальні, виробничі, господарські, громадські, дипломатичні, договірні, земельні, кредитні, майнові, міждержавні, міжнародні, міжнаціональні, патріархальні, товарно-грошові, торговельні і т. ін.
У діловому стилі спостерігається тенденція до застосування іменника зносини на окреслення офіційних стосунків між країнами. Це, очевидно, пояснюється впливом російського деловые сношения. Іменник відносини має у своєму значенні відповідне «офіційне» забарвлення і замінювати його рідковживаним зносини недоречно. Коли мають на увазі спілкування, поводження з кимсь, висловлення думки про когось або щось, слід користуватися іменником ставлення. Ставлення керівників до підлеглих, ставлення батьків до дітей, ставлення до друзів, ставлення до життя. Вживання в цьому значенні слова відношення – ненормативне. Відповідно й дієслово буде ставитися, а не відноситися, яке так уподобали ті, хто не гаразд знає українську мову.
У книжній мові поширений канцелярський штамп ставлення з боку когось. Зворот з боку зайвий, приміром, у такому вислові: ставлення з боку керівників до... Ту саму думку можна передати економніше, простіше словосполученням ставлення керівників до...
2. Відношення
Відношення – взаємозв'язок між предметами, явищами, величинами; аспект, погляд. Відношення мислення до буття. У термінологічних сполученнях уживається в математиці (арифметичне відношення), в лінгвістиці (граматичні відношення), в архітектурі (золоте відношення – співвідношення розмірів частин будівлі). Виступає також зі словами: білкове, вартісне, геометричне, кормове, мінове, відсоткове (процентне) тощо. Відношення – то і діловий лист до установи або офіційної особи. «Може, тобі якесь відношення написати» – співчутливо спитав Сагайдак» (Василь Кучер). Цей іменник може бути синонімом лексем стосунок, причетність. «... Почалась якась складна гра з новими, несподіваними учасниками, які до хімії не мають ніякого відношення» (Юрій Шовкопляс). Тут замість відношення можна поставити стосунок або причетність.
Порушенням лексичної та стилістичної норм є прийменникові звороти по відношенню до... у відношенні до... «Оця ваша незрозуміла настороженість по відношенню до мене» (Андрій Головко). Їх доцільно замінювати словами щодо, до, стосовно.
Російські блоки «отношение к делу», «хорошее отношение к людям», «во всех отношениях» у нас часто тільки калькують; кажуть: «я з ним у добрих відношеннях», «твоє відношення до справи» і т. ін., де іменник відношення не на своєму місці. Слід вживати ставлення: «добре ставлення до людей», «твоє ставлення до справи». Однак це ще не свідчить про високу мовну культуру. Треба добирати синоніми до цих комунікативних формул. Так, замість штучного «у всіх відношеннях» можна сказати: «з будь-якого (кожного, усякого) погляду», «з усіх боків», «як не глянь», «як не подивися», «всебічно». Замість ненормативного «поверхове відношення до справи» краще вживати «поверхове ставлення» або «поверхово (недбало) ставитися до справи».
3. Відноситися – ставитися – стосуватися
Перше з дієслів має кілька значень. Насамперед – «переміщатися». «Пил відноситься вітром у море» (Олександр Сизоненко). У розумінні «перебувати в певній відповідності, співвідношенні з чимось» теж уживається відноситися. Зокрема в математиці воно виражає зв'язок між членами пропорції. Наприклад: «А так відноситься до В, як С до Д». У лінгвістиці: «Крім головних і другорядних членів, у реченні можуть бути слова, які відносяться до нього в цілому або до якоїсь його частини» (з підручника).
Найчастіша помилка, коли це дієслово використовують у значенні «ставитися». «Студенти сумлінно відносяться (треба: ставляться) до своїх обов'язків», «Петро з погордою відноситься (треба: ставиться) до друзів».
Стосунок до когось або чогось може передаватися словом стосуватися. «Наказ директора стосується всіх» (а не відноситься до всіх). Коли йдеться про байдужість особи до якоїсь обставини чи дії іншої особи, іноді – про демонстративну незацікавленість, удаються до форми не обходить. «Мене ся справа не обходить зовсім...» (Іван Франко). Якщо мовиться про належність до певного кола, групи, категорії людей, до якогось класифікаційного розряду, періоду і т. ін., слід ставити лексему належить (часом – припадає). «Пшениця належить до родини злакових», «Ця подія припадає на початок ХХ сторіччя».

Відповідно до російських слів отношение, относительно часто надуживають словами відношення, відносно, забуваючи про інші, точніші, природніші слова: «Не можна допускати поверхового відношення до такої серйозної справи», — замість — поверхового ставлення або — ще краще — щоб поверхово ставились; «Відносно цього не може бути двох думок», — замість — про це (щодо цього, з приводу цього); «Я з ним у добрих відношеннях», — замість — у добрих стосунках чи взаєминах, зв'язках.
Ось що засвідчує класика: «Слід би було зав'язати міцніші стосунки з тими людьми, що оце вдались до вас» (Леся Українка); «Щодо панни Анелі, то я — певний, що вона плаче десь по кутках»; «Чутки про землю ожили з весною» (М. Коцюбинський). У цих прикладах бачимо тільки слова стосунки, щодо, про, вживання яких і слід додержуватись.
У математиці, а також у філософії й логіці слово відношення є єдиний відповідник російському науковому терміну отношение, наприклад: відношення а:b=с:а.
В українській науковій термінології є ще слово відносність: теорія відносності.
Замість штучного вислову «у всіх відношеннях» відповідно до російського во всех отношениях, наприклад: «Це мені зручно в усіх відношеннях», — слід користуватись давніми українськими висловами всіма сторонами («Славне було Запоріжжя всіма сторонами». — Збірка пісень П. Лукашевича), з усякого (з кожного) погляду («Це вигідно нам обом з усякого погляду». — З живих уст), як не глянь, як не подивись, з усіх боків, усебічно, зусебіч, у всіх планах.
Останнім часом набуває дедалі більшого поширення слово стосовно замість недоладного вислову «по відношенню»: «Стосовно місцевих умов він розробив систему обробітку ґрунту»; «Стосовно цього неподобства вже казали не раз». Проте не слід забувати й відомі слова щодо, про, приклади вживання яких наведено вище.

Правильніше: в залежності від змісту: ставлення, стосунки, взаємини, відносність, відношення
Моє ставлення до нього досі не змінилося.

Правильніше: Взаємини між людьми поліпшилися

Правильніше: за добрих взаємин