ВЕЛИКОДНІ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Великодній і пасхальний
Замініть прикметник пасхальний на стилістично кращий варіант: великодній.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| За традицією, пасхальні моління тривають впродовж ночі із суботи на неділю Христового Воскресіння. | За традицією, великодні моління тривають впродовж ночі із суботи на неділю Христового Воскресіння. |
хто спішить, той людей смішить
Правильніше:
де ще у бога великдень, а він уже із крашанками
Мова – не калька: словник української мови
потрібен як собаці п'ята нога
Правильніше:
потрібен як сніг на великдень
Мова – не калька: словник української мови
ніколи не буде
Правильніше:
буде тоді, як свині з череди йтимуть; як на долоні волосся виросте; як виросте гарбуз на вербі; як у спасівку соловейко заспіває; на миколи та й ніколи; на святого нікди; на турецький великдень; як рак свисне, а щука дрисне; ні тепер ні в четвер; на турецьку пасху; як півень яйце знесе; на маленького юрія; на рахманський (брахманський) великдень
Мова – не калька: словник української мови
дуже мало
Правильніше:
і котові на сльози нема (немає, не вистачить); на заячий (гороб'ячий, горобиний) скік; на ламаний гріш не набереш; хоч грім бий; мов шилом юшки (патоки) вхопити; як тарас гусіні на великдень нарвав
Мова – не калька: словник української мови
відкладати в довгий ящик (на потім)
Правильніше:
зволікати; відсувати (відкладати, пускати) на безрік (безвік, надовго); відкладати на миколи (до грецьких календ, на турецький великдень); відкладати в довгу шухляду
Мова – не калька: словник української мови
виконувати незначну роботу, коли є важливіша
Правильніше:
у великодню суботу з кужелем до хати
Мова – не калька: словник української мови
Великдень і Пасха
Замініть іменник Пасха, Паска на стилістично кращий варіант: Великдень.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Католики i православнi розпочали дiалог про те, щоб святкувати Пасху в один день. | Католики i православнi розпочали дiалог про те, щоб святкувати Великдень в один день. |
Чи взаємозамінні іменники пасха, паска, Великдень?
Ці три лексеми в розумінні «назва релігійного свята Воскресіння Христового» є стилістичними синонімами. Слово пасха (за походженням давньоєврейське) – церковнокнижне. На нього натрапляємо в українських перекладах Біблії: «Надходила юдейська пасха». Використовується згаданий іменник у різних стилях нашої мови. Слово паска – фонетичний варіант пасхи. «У пробоїнах бійниць стирчали горлаті жерла гармат, з котрих і у великі свята, як от на різдво чи на паску, стріляли» (Панас Мирний). У художній літературі, фольклорі воно в цьому значенні є широковживаним. Проте основна назва Воскресіння Христового – Великдень (Великий день), яка засвідчується ще в текстах ХІ ст., зокрема в Остромировому євангелії. То буквальний переклад відповідного грецького найменування. «Тіснота як у церкві на Великдень! І протовпитися не можна» (Іван Нечуй-Левицький), «Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній, як на Великдень, хаті» (Михайло Коцюбинський). Від Великдень утворено прикметник великодній.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Великодний тиждень
Правильніше:
Великодній тиждень