БІДНУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: на похиле дерево й кози скачуть (плигають); на убогого всюди капає; бідному усюди біда; бідному все вітер в очі; нещасному макару нема талану

Правильніше: свищі в борщі

Правильніше: з пустою (з порожньою, з бідною) кишенею

Правильніше: умом убогий; бідний на розум; без царя в голові

Правильніше: прибіднитися; знебожитися; співати (корчити) лазаря

Правильніше: хай який він бідний

Правильніше: злиденний; бідний

Правильніше: бідна душа – ні гроша; вітер гуде в кишенях; шаг був один – і той пропав; у нього грошей, як у жаби пір'я; ні в горшку, ні в мішку; ні хліба шматка, ні солі дрібка, ні страви ложки, ні води корця; куди не оберни, то все дірка зверху

Правильніше: невеликого (невисокого, недалекого) розуму людина; небагата (бідна) на розум людина

Правильніше: не аж такий бідний

Правильніше: не вдався розумом; недоумкуватий; недоумок; невеликого розуму; бідний на розум

Правильніше: порожня (пуста, бідна) кишеня

Правильніше: на розум небагатий (бідний) хто; малий розум у кого

Правильніше: як мак начетверо бідний; і кішки нема чим годувати; голий, босий і простоволосий; голий як бубон (як турецький святий); голодний і голий; латка на латці; шапка-бирка, зверху дірка

Правильніше: руб'ям (дрантям) трясти; голим задом світити

Правильніше: голий дощу не боїться

Правильніше: тягнибіда; нетяга

Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім'ї», «нужденна дружина» тощо.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.

«Усе своє свідоме життя, в усій своїй діяльності він переслідував раз поставлену собі мету — служити народові», — читаємо в одному біографічному нарисі й дивуємось: навіщо переслідувати таку високу мету, як служіння народові? Адже дієслово переслідувати означає «гнатися, прогонити, відганяти», «висліджувати», «супроводити невідступно», «пригноблювати», «напосідатись», наприклад: «Ірод переслідував дуже християн» (Словник Б. Грінченка); «Я ж переслідував тебе завзято» (П. Куліш); <«Повітовий староста... переслідував... раду громадську» (Л. Мартович); «...я збагнув стан дичини, яку переслідує мисливець...» (Ю. Яновський). Отже, в наведеному на початку реченні треба було написати: «він мав перед собою раз поставлену мету»> ¹.
¹ Текст доповнено, бо в рукописі не виявлено його продовження. — Ред.