БУДІВНИЧИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: будівничий; зодчий; архітект

Будівельник — людина, яка має будівельну спеціальність. «На невеликій площі, в центрі столиці, Уляна довго дивилася, як молодий будівельник уперто — крок за кроком, уступ за уступом — видирався на башту багатоповерхового будинку». (С. Журахович.) «Професія робітника-будівельника сьогодні все більше зближується з тими робітничими професіями, яким властива висока технологічна культура». (З газети.)
Будівник — поняття ширше, ніж будівельник, бо охоплює людей і інших професій, які всі разом беруть участь у спорудженні якогось підприємства. «…Заводові ще нема й п'ятнадцяти років. Його будівники непогано використали досвід, якого досі набула хімічна промисловість». (Ю. Шовкопляс.)
Слово будівник може передавати значення «зодчий, творець, ініціатор спорудження чогось, керівник робіт». «Глянути збоку — справді здається, що тільки пересипають землю з місця на місце, а учасникам будівництва, звичайно ж, в усьому цьому вгадується лад, думка будівника вже веде крізь цей хаос несхитну вісь каналу, бачить в степах його повноводне русло». (О. Гончар.)
Будівник вживається як синонім слова творець і в переносному значенні («будівники нового життя, нового побуту»). «…Хома, відчувши раптом у собі самому гордість будівника, господаря і оборонця нового ладу, вмів якось одразу відокремити суттєве від несуттєвого, велике від незначного». (О. Гончар.)
Будівничий виступає синонімом обох слів — будівельник і будівник. Воно може означати:

• робітника-будівельника: «У другій половині XII століття в торговельних містах Франції зароджується готичний стиль. Замовниками все частіше стають не феодали, а ремісничі та торговельні корпорації. Роботами керують не монахи, а цехові майстри, працюють на будівництві не кріпаки, а артілі вільних будівничих». (З журналу.) «Мало не кожний піхотинець ішов уперед з кайлом або сокирою, мов будівничий». (О. Гончар.) «Будинок цей звів колись Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем». (О. Ільченко.);
• зодчого, архітектора, керівника будівельних робіт: «Діяльність Ярослава Мудрого викликає подив. Він і воїн, і будівничий, і великий поборник освіти. За нього Київська держава стає відомою в усіх кінцях світу». (З журналу.) «До архітектурно-мистецької спадщини народу, як до живлющого джерела творчості, ще не раз звертатимуться будівничі, які працюють над створенням нових сіл і міст». (З журналу.);
• творця, засновника: «Церетелі… був великим національним поетом Грузії, будівничим грузинської мови». (З журналу.)

Типова помилка полягає в тому, що на означення представників будівельних спеціальностей замість слова будівельник вживають будівник (інженер-будівник), треба інженер-будівельник.

Будівельник – людина, яка має будівельну спеціальність. Колектив будівельників, штаб будівельників. У складних словах, де перша частина означає «об'єкт будівництва чи виробництва», доречно ставити будівник, будівний, як-от: домобудівник, вагонобудівник, машинобудівник, інженер-будівельник, а не домобудівельник, вагонобудівельник, інженер-будівник. Відповідно домобудівний, вагонобудівний.
Будівник – узагальнена назва людини, яка бере участь у спорудженні чогось. Це поняття ширше, загальніше, ніж будівельник. Будівники магістрального каналу. Переносно: той, хто створює щось; творець. Входить також до складних слів: верстатобудівник, метробудівник, мостобудівник (а не верстатобудівельник, метробудівельник, мостобудівельник).
Будівничий. Те саме, що будівник, будівельник, а також архітектор. «З губернії приїхав будівничий» (Панас Мирний), «Випробуй себе, зваж, розваж! Бо не сліпець ти, а будівничий» (Євген Плужник).