БРАТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: гнів покладати на кого; мати серце на когось; брати комусь за зле; злість бере на кого

Замініть скальковану конструкцію приймати, прийняти участь на стилістично правильний варіант: брати, взяти участь.

Правильніше: брати на бога

Правильніше: брати знання з книжок

Правильніше: брати наосліп що; купувати кота в мішку

Правильніше: ліворуч брати

Правильніше: увіритися ногам; кидатися навтікача; намазати п'яти салом; накивати п'ятами; дати ходу; дати тягу; брати ноги на плечі; давати драла; давати на п'ятки

Правильніше: брати з голови

Правильніше: брати ноги на плечі ; дати ногам знати; накивати п'ятами

Правильніше: плавати (ковзати) по поверхні чого; брати (сприймати) речі поверхово; не заглиблюватися в що

Правильніше: нехтувати; не брати до уваги

Правильніше: теребити зуби над кимось; перемивати кісточки ; брати на зуби; перебирати на зубах

Правильніше: брати (мати, уважати) біле за чорне

Правильніше: брати за горло (за зябра) кого

Правильніше: брати на себе очі; убирати в себе очі

Правильніше: брати участь

Правильніше: брати на себе відповідальність

Правильніше: брати на свій карб

Правильніше: брати до уваги

Правильніше: брати до відома (до уваги, на замітку, на розум); на вуса (на вус) мотати; уважати (зважати, оглядатися) на що; мати на увазі

Правильніше: брати (сприймати) серйозно (поважно, навсправжки) що

Правильніше: брати до гурту

Правильніше: брати близько до серця; робити з чогось біду

Правильніше: брати всі очі на себе; приковувати зір (очі); вбирати (пригортати) очі; падати в око

Правильніше: обмовляти когось; брати когось на зуби; висіти на плоті; кісточки перебивати (перемивати)

Правильніше: жартувати (насміхатися, глузувати, кепкувати) з кого; на глузи брати кого; смішки з кого робити

Правильніше: іти вгору; набувати ваги (сили); силу брати (забирати); підноситися

Правильніше: брати на глум (на глузи, на кпини)

Правильніше: брати на язик

Правильніше: огребом брати

Правильніше: зводити наклеп; брати на решето; протирати кістки; перетирати на зубах; обливати брудом

Правильніше: точити язики; перемивати кісточки; брати на зуби (на кпини, на глум); перебирати на зубах

Правильніше: уміє брати, де не клав; майстер до чужих кайстер

Правильніше: не нюхати пороху

Правильніше: стояти за бортом

Правильніше: брати когось на кпини

Правильніше: насміхатися (глузувати, глумитися, кепкувати, кпити) з кого; на сміх (на глузи, на глум, на кпини) брати (підіймати, здіймати) кого; сміхи збивати з кого

Правильніше: брати за чисту монету

Правильніше: брати довідку про (за) кого; довідуватися про (за) кого

Правильніше: мастак брати голіруч

Правильніше: впадати в око (в очі, у вічі); спадати на очі; набігати на очі; брати очі [на себе]; вбирати [в себе] очі

Правильніше: брати свої слова назад

Правильніше: брати мірку

Правильніше: брати лихву

Правильніше: згущати (згущувати) барви; перебирати (перебільшувати) міри (міру); брати через край

Правильніше: брати до уваги; зважати (уважати) на що

Правильніше: брати всі очі на себе

Правильніше: зведенята, зведенюки

Правильніше: жартувати з кого (з чого); брати на жарти кого (що)

Правильніше: брати за живе; палити душу

Правильніше: брати пробу

Правильніше: брати гріх на душу

Правильніше: брати в обмолот; всипати на галушки; дати прикурити; дати копоті; дати на горіхи

Правильніше: говорити як з книжки брати

Правильніше: брати шлюб; ставати під вінець; іти до вінця (до шлюбу); на рушник стати

Правильніше: кпити; брати(підіймати) на кпини (на глузи, на сміх)

Правильніше: на зорі починає брати

Правильніше: брати всі очі на себе

Правильніше: брати на лапу

Правильніше: збирати вершки на молоці

Правильніше: зрікатися своїх слів

Правильніше: даватися взнаки

Правильніше: починатися

Правильніше: взоруватися на кого

Правильніше: брати на свою голову

Правильніше: випозичати

Правильніше: брати на свої плечі

Правильніше: насмілюватися; зважуватися

Правильніше: викликати вогонь на себе

Правильніше: брати на себе

Правильніше: брати за душу

Правильніше: брати (хапати) хабарі

Правильніше: гору брати

Правильніше: брати в лещата

Правильніше: брати до війська

Правильніше: забирати в неволю; полонити

Правильніше: винаймати; випозичати

Правильніше: брати в роботу; брати в стоси

Правильніше: брати в шори

Правильніше: брати діяльну участь

Правильніше: хитрувати; обдурювати; брати на бога

Правильніше: ув'язнювати; затримувати; голити лоба; брати під варту; садити за ґрати

Правильніше: брати жваву участь

Перевірте вживання дієслова піддавати (чому) і в разі потреби замініть:

брати (на що, під що) — спрямовувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;

накладати (що) — призначати стягнення, штраф;

наражати на (що) — ризикувати;

віддавати (до чого, на що, під що) — порушувати проти когось судову справу.

АЛЕ:

піддавати — допомагати кому-небудь піднімати щось важке.

Було таке, що навіть допомагав інколи чоловікам піддавати мішки на плечі.

Замініть скальковане дієслово інтерв'ювати на стилістично кращий варіант: брати, взяти інтерв'ю.

Замініть скальковане дієслово заключати, заключатися на один з варіантів:

ув'язнювати — позбавляти волі;

містити (в собі) — мати в собі, у своєму складі;

полягати — мати своєю суттю, своїм змістом щось;

робити висновок — формувати остаточну думку;

обнімати — про обійми;

брати — у загальному значенні;

укладати, вчиняти — про офіційні документи чи дії.

Замініть скальковану конструкцію приймати до відома, прийняти до відома на стилістично правильний варіант: брати, взяти до відома.

Замініть скальковану конструкцію приймати до уваги, прийняти до уваги на стилістично правильний варіант: брати, взяти до уваги.

«Другим заходом редколегії було звернутись особисто до вчителів і попрохати їх взяти активну участь у журналі». (О. Донченко.) «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило». (О. Гончар.) «— Ви переживаєте? Вам погано? Як ви зблідли! От лишенько! — забідкався Безбородько. — Не треба, Степанидо Іванівно, так близько все брати до серця»; «— Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? — підійшов до неї Роман». (М. Стельмах.)
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги, до відома, до серця в літературній мові вважаються за помилкові.

1. Приймати до уваги чи брати до уваги?
Нормативними в нашому мовленні є вислови брати участь, брати до уваги, брати до відома, брати до серця. Наприклад: «- Марійко, – звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини, – не бери всього так близько до серця» (Іван Цюпа), «Майор сам брав участь у штурмі висоти, і його легко поранило» (Олесь Гончар), «Директор школи брав до відома повідомлення класних керівників» (з газети), «Не треба брати це до уваги» (з живих уст).
Словосполучення приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) в літературній мові вважаються за помилкові.
2. Увагу відволікають чи відвертають?
а) Ось думка мовознавця Святослава Караванського:
– Чому увагу треба відволікати? Хіба це відповідає українській виразотворчій практиці? Ми звертаємо увагу на щось, привертаємо увагу до чогось, то чому маємо відволікати увагу, коли відповідно до нашого слововжитку найпростіше відвертати увагу? Якщо в побуті й голові стало фігурує вираз отвлекать внимание, то його найлегше висловити як відволікати увагу. Але звучатиме цей вираз не по-українськи, а «по-украінскі».
б) Лексеми відвертати, відвернути часто вживають у розумінні «спрямовувати чиюсь діяльність, думку, увагу тощо в інший бік». «Щоб відвернути увагу від настирливих думок, давав волю фантазії» (Олександр Ільченко). Дієслова відволікати, відволікти виступають переважно в прямому значенні – «відтягати», «відтягнути». Приміром: «Я вже живосилом одволокла Катрю од хатніх дверей» (Марко Вовчок). У розумінні «відвертати, відвернути увагу» їх використовують зрідка, тому недоречно застосовувати лише ці слова: відволікати від справи, відволікати від пошуків, не відволікайте мене, треба відволікти й заспокоїти її.
Вживання зворотних дієслів відволікатися, відволіктися в такому значенні теж не завжди вмотивоване: не час відволікатися на спогади, відволікатися від діла, відволікатися від думок (краще відриватися, відвертати свою увагу і т. ін.).
3. Чи можна паралельно з висловом брати участь уживати приймати участь?
З погляду сучасної літературної мови годиться користуватися тільки словосполученням брати участь. Звороти приймати участь, приймати до уваги (до відома, до серця) вважаються за помилкові. Щоб вони стали нормативними, потрібно дієслово приймати замінити на брати (брати до уваги). Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію, треба: схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставилися до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, коли вона стала резолюцією зібрання. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще вживати дієслова ухвалити або постановити. Так само ухвалити закон.
Слово приймати на місці там, де воно передає зміст одержувати, брати («Хліб святий приймаємо, а вас послухаємо» – Григорій Квітка-Основ'яненко), зараховувати до установи, закладу, організації («Прийняли його в «Молоду гвардію» одним з перших» – з газети), забирати щось звідкись («Прийняла зі столу посуд» – з журналу), давати комусь притулок, пригощати («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу» – Панас Мирний) тощо.

Правильніше: брати на замітку

Недобре надруковано в одній районній газеті: «У збиральній кампанії прийняли участь не тільки школярі, а й старі люди села». Тут треба було написати взяли участь, як і в інших аналогічних випадках: «Чув Прохор, що Зінька брала участь у виставі» (А. Шиян).
Дієслово приймати буде слушне там, де воно має значення «одержувати, перебирати» («Месники дужі приймуть мою зброю». — Леся Українка), «брати» («Ну, нема часу балакати, — приймай гроші». — Словник Б. Грінченка), «зачислювати до установи, закладу, організації» («Приймали там мене в селі до комсомольських лав». — М. Нагнибіда), «давати комусь притулок, пригощати» («Прийняв його Бородай на зиму за харч та одежу». — Панас Мирний), «уважати за когось» («То ви мене приймаєте за вітрогонку?» — І. Нечуй-Левицький), «забирати» («Лаврін прийняв драбину». — І. Нечуй-Левицький).
Негаразд буде по-українському сказати прийняти пропозицію; треба — схвалити пропозицію, якщо присутні на зборах поставились до запропонованого прихильно, й ухвалити пропозицію, якщо пропозиція стала резолюцією зборів. Узагалі, замість вислову прийняти постанову краще користуватись тільки дієсловом ухвалити або постановити: «Учора на зборах ухвалили колгоспники відправити в Ленінград вагон кавунів та динь» (О. Донченко).

Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.

Правильніше: брати участь
взяти участь
Хто братиме участь у конференції?
Він взяв активну участь в обговоренні документів.

Правильніше: брати участь

Правильніше: брати до уваги

Правильніше: брати до відома

Правильніше: Брати близько до серця

Правильніше: Брати участь

Правильніше: Уторопати

Правильніше: Брати на замітку

Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме: давальний відмінок або на плюс знахідний відмінок. Керовані іменники називають тих осіб, до яких безпосередньо спрямовано дію, причому прийменник посилює це значення. «Надумавши звернутися в роту з якимось посланням і пригадуючи, кому б його адресувати, зупинялися завжди на Васі» (Андрій Головко). Можна помітити тенденцію використовувати при слові адресувати в переносному значенні переважно давальний відмінок. «Свою скаргу він адресував зараз більше Віруньці» (Олесь Гончар).
Керування на плюс знахідний відмінок підкреслює місце спрямування дії. «Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод» (Ігор Муратов). При використанні у прийменниково-відмінковій формі з прийменником на іменників – назв осіб – значення місця поєднуються із значенням адресата дії, причому мається на увазі, що таких адресатів більше, ніж вказано у словоформі. Це надає висловленню дещо розмовного відтінку. «З госпіталю, адресуючи на старшину, писав Євген Черниш» (Олесь Гончар). Тож лист був призначений не лише старшині, а й друзям його.

Правильніше: сліпці сватають; дрімота бере (змагає, долає); дрімота налягає; соньки-дрімки беруть

Правильніше: У брата черевик порвався

Правильніше: ніби з книжки бере

Правильніше: з чужого добра не строїть двора; у чужій кошарі овець не розвести; чуже добро бере за ребро; хоч не красне, але власне; чужим добром не збагатієш; у чужій кошарі овець не розведеш; чуже добро бере за ребро; чуже не гріє; чужим волом не доробишся; чужий добиток не прийде в пожиток

Правильніше: бісики беруть

Правильніше: бери його морока

Правильніше: зворушливий; бентежний; збудливий; животрепетний; аж за серце бере

Правильніше: сон мене не бере

Правильніше: дрижаки пробирають (проймають, нападають, беруть, б'ють, хапають)

Правильніше: бери (верни) вправо; цабе

Правильніше: бери (верни) вліво; цоб

Правильніше: неспокій обіймає

Правильніше: за очі бере

Правильніше: сум (журба) бере

Правильніше: робиться прикро (мулько) на душі; неспокій і сум бере (обіймає); неспокій заповзає в душу; ніби щось муляє на душі; щось ніби лягло на душу

Правильніше: жаль за душу бере

Правильніше: сон змагає (долає, бере) кого; сон налягає на кого

Правильніше: сміятися [так (що)] аж на кольки (на колючки) бере (що аж кольки під грудьми спирають)

Правильніше: чия відвага, того й перевага; сміливий наскок – половина порятунку; відвага мед-горілку п'є, відвага й кайдани тре; де відвага, там і щастя; сміливого й куля не бере; сміливого й чорти бояться

Правильніше: досада на себе мене бере (допікає)

Правильніше: рушниця низить

Правильніше: літа обсіли

Правильніше: свій брат

Правильніше: свояк свояка вгадає (бачить, згадав) здалека; свій своєму мимоволі брат

Правильніше: аж плач бере

Правильніше: бере ляк

Правильніше: тримати ніс за вітром; як дають, то бери, а як б'ють, то біжи (тікай, кричи)

Правильніше: хіть бере

Правильніше: нудьга бере за серце

Правильніше: ніщо на нього не впливає; ніщо його не бере (не йме); нічим його не візьмеш; ніщо не має над ним сили

Правильніше: нічого (нічогісінько) не робив; і за холодну воду (і до холодної води) не брався

Правильніше: нетерплячка бере кого; кортить кому

Правильніше: не бери, де не клав

Правильніше: спання нема; сон не бере

Правильніше: непосидячка бере

Правильніше: нетерплячка бере кого

Правильніше: наш рій роїться; нашого брата прибуло; наш порох порошиться; наша братія зросла

Правильніше: кричить, наче його ріжуть; кричить, мовби його на ножі беруть

Правильніше: охота бере

Правильніше: сон змагає (налягає) кого; дрімота бере кого; на сон знемагає хто

Правильніше: їхав до хоми, а заїхав до куми

Правильніше: йому й чорт не брат; йому хоч би що

Правильніше: йому регочеться

Правильніше: одному на трісочці прядеться, а другому і веретенце не хоче

Правильніше: його морозить; його холодом (морозом) бере; його лихоманка тіпає (трясе); трясця його трясе

Правильніше: ні сват ні брат

Правильніше: морозить (лихоманить, трясця трясе, трусить, холодом бере) кого

Правильніше: завидки беруть кого

Правильніше: завидки беруть

Правильніше: хробак серце точить

Правильніше: капустяна голова; туман вісімнадцятий (квадратовий); голова й два вуха; під носом зійшло, а в голові не сіяно; на розум небагатий; дурному брат; курячий розум; дурний, хоч в дорогу вдар; не всі вдома

Правильніше: живий жаль бере

Правильніше: бери та наливай

Правильніше: гребінь (гребінець) не вчеше

Правильніше: каже, як з листу бере

Правильніше: жне, де не сіяв; бере, де не клав

Правильніше: бреше, як шовком шиє; бреше, як з книжки вичитує (читає); бреше, як з листу бере; бреше як рябий (як рудий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки

Правильніше: брат-жалібник

Правильніше: народжений втопитися від кулі не загине; бережи вуха, бо вкусить муха; не бери заліза в руки, поки на нього не плюнеш; оглядайся на задні колеса; до собаки підходь ззаду, а до коня спереду

Правильніше: нехіть до їжі (до їди) в кого; не їсться кому; на їду не йде кому; на їду не бере кого; не береться їда кого; охоти до їди (до їжі) не має хто; не йде на ум (на думку, на душу) їда (їжа, страва) кому

Перебудуйте речення зі скалькованим прислівником зрідні, використавши стилістично кращі варіанти: бути родичем; рідний брат (сестра); близький (за характером).

Це невдала калька з російського сродни, яку не ввів до свого реєстру жоден словник. Українська літературна мова в такому разі вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь чи чомусь. «Вони йому родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка), «Його жінка – то рідна сестра (а не зрідні) відьми!» (з живих уст).

Читаємо в одному науковому творі: «Така хибна провідна думка автора книжки — зрідні тій плутанині, яка властива людям, що не звільнилися ще від впливів ідеалістичних концепцій». У цій фразі трапився прислівник зрідні, якого нема в українській мові й який є невдалою калькою з російського сродни. Українська мова, щоб передати це поняття, вдається до дієслова з іменником або з прикметником та іменником: бути (доводитися) родичем, бути ріднею, рідний брат (рідна сестра) комусь або чомусь, — чи самим іменником: «Вони йому — родичі: дідового сусіда молотники» (жартівлива приповідка); «Його жінка — то рідна сестра відьми!» (з живих уст).
Тим-то й у фразі науковця треба було написати: «рідна сестра (родичка, рідня) тій плутанині...».

Правильніше: Для настоянки беруть

Правильніше: Сон клонить, знемагає, томить; на сон хилить; дрімота бере

Правильніше: Батьків брат

Правильніше: Бере свій початок