БОЯЛИСЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: налякав міх, то й торби страшно; лякана ворона куща боїться; полоханий заєць і пенька боїться

Правильніше: хто плавав морем, тому калюжа не страшна

Правильніше: без боюсь

Правильніше: чия відвага, того й перевага; сміливий наскок – половина порятунку; відвага мед-горілку п'є, відвага й кайдани тре; де відвага, там і щастя; сміливого й куля не бере; сміливого й чорти бояться

Правильніше: боятися й руху чийого

Правильніше: працювати за боюсь

Правильніше: не бійтеся за нас

Правильніше: налякав міх, що й торби страшно

Правильніше: за боюсь

Правильніше: як торішнього снігу боятися

Правильніше: боятися й духу

Правильніше: голий розбою не боїться; мокрий дощу не боїться; з голого, як із святого, не візьмеш нічого

Правильніше: боятися своєї тіні

Правильніше: як чуми боятися

Правильніше: діло майстра хвалить (величає, знає); в умілого й долото рибу ловить; дільника й діло боїться; що вхопить, то зробить; видно поміж ложками ополоник

Правильніше: голий дощу не боїться

Правильніше: затаїти (притаїти) дух; завмерти; і дихнути страшно

Правильніше: кувати вухналі зубами; підгинати хвіст; удаватися в переполох

Правильніше: голий дощу не боїться

«Не бійсь, уже хильнув десь зранку?» — пише автор ориґінального оповідання й думає, що він висловивсь по-українському. Простий український читач, якщо він негаразд знає російську мову, де трапляється частка небось, може й не добрати глузду в вислові не бійсь, бо українською мовою такий вислів означає тільки заперечення з дієсловом у прямому значенні: «Не бійсь, Ольго, нічого, все буде добре!»
Відповідниками до російської частки небось маємо в українській мові частку надісь («Люди дивуються, що я весела: надісь, горя-біди не знала». — Марко Вовчок), прислівники мабуть («Скулився як! Мабуть, уже змерз, як той цуцик?» — Із живих уст) і певно («Уже, певно, візьме її за себе». — Г. Квітка-Основ'яненко).
З цього видно, що й авторові оповідання треба було написати: «Надісь (або мабуть чи певно), уже хильнув десь зранку».