БОЛЯМ — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Страждають головними болями
Правильніше:
Хворіють на головний біль
хто-небудь раптово відчув душевний біль
Правильніше:
шпигонуло в серце кого
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь відчуває тривогу (душевний біль)
Правильніше:
терпне серце
Мова – не калька: словник української мови
хто-небудь відчуває сильний головний біль
Правильніше:
у голові тріщить; голова розвалюється; як сови ночували в голові в когось
Мова – не калька: словник української мови
усмиряти біль
Правильніше:
гамувати біль
Мова – не калька: словник української мови
таблетки від болю
Правильніше:
пігулки проти болю
Мова – не калька: словник української мови
спричиняти душевні болі (переживання)
Правильніше:
терзати душу (серце)
Мова – не калька: словник української мови
послабити (полегшити) чийсь душевний біль
Правильніше:
утишити серце
Мова – не калька: словник української мови
нестерпна біль
Правильніше:
нестерпний біль
Мова – не калька: словник української мови
кричати від болю
Правильніше:
кричати з болю
Мова – не калька: словник української мови
зробити боляче
Правильніше:
завдати болю
Мова – не калька: словник української мови
зм'ягшити біль
Правильніше:
полегшити (зменшити) біль
Мова – не калька: словник української мови
завдавати моральних мук (страждань, болю)
Правильніше:
пекти мозок (душу, серце); завдавати серцю рани; різати без ножа; щипати за серце; гризти душу; розбивати (роздирати, краяти, рвати, гнітити, кусати, нівечити, точити, мучити) серце; заливати сала за шкуру; заганяти шпильки під нігті
Мова – не калька: словник української мови
завдавати душевного болю
Правильніше:
сипати сіль на рану
Мова – не калька: словник української мови
завдавати болю (страждань)
Правильніше:
різати по живому
Мова – не калька: словник української мови
з біллю в серці
Правильніше:
з болем у серці
Мова – не калька: словник української мови
жорстокий біль
Правильніше:
пекучий (прикрий, лютий, тяжкий, нестерпний) біль
Мова – не калька: словник української мови
жагучий біль
Правильніше:
пекучий біль
Мова – не калька: словник української мови
душа (серце) розривається
Правильніше:
душа (серце) крається; серце рветься з болю
Мова – не калька: словник української мови
дошкуляючи комусь, спричинити душевний біль
Правильніше:
шпигнути в серце кого
Мова – не калька: словник української мови
головний біль
Правильніше:
біль голови
Мова – не калька: словник української мови
відчувати біль в очах
Правильніше:
нахапатися зайчиків
Мова – не калька: словник української мови
віддати щось з великим болем
Правильніше:
відкраяти від серця
Мова – не калька: словник української мови
боляче вразити; спричинити душевний біль боляче на таке дивитися
Правильніше:
прикро на таке дивитися; серце болить на таке дивитися
Мова – не калька: словник української мови
біль стих
Правильніше:
біль ущух (ущухнув)
Мова – не калька: словник української мови
біль раптово зник
Правильніше:
як рукою зняло
Мова – не калька: словник української мови
білизна
Правильніше:
біль
Мова – не калька: словник української мови
Щем і щемливий біль
Для урізноманітнення мовлення замініть словосполучення щемливий біль на стилістично кращий варіант: щем.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Слова Івана отрутою розтеклися по всьому тілу Лілії і щемливий біль пронизав кожен його міліметр. | Слова Івана отрутою розтеклися по всьому тілу Лілії і щем пронизав кожен його міліметр. |
П'явка в серці, смокче коло серця і сисний біль
Замініть нехарактерний для української мови вислів сисний біль на стилістично кращий варіант: п'явка в серці; смокче, болить (коло серця, у шлунку тощо).
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Але й після густого супу в потеплілому шлунку залишався сисний біль – ми голодували давно. | Але й після густого супу в потеплілому шлунку смоктало – ми голодували давно. |
насморк, біль 1, санаторій, санаторія, клавіш, клавіша, фальш, нежить
Відомо, що українське слово нежить відповідає російському насморк. Але якого ж воно роду? Наче жіночого... Павло Бабенко, автомобіліст з Дарниці.
От і не вгадали. Чоловічого. Тому в реченні, яке ви навели як приклад у своєму листі: «Хворий купував ліки, аби швидше вилікуватися від нежиті», слід виправити на нежитю. Принагідно скажемо, що в нашій мові на відміну від російської слово біль також чоловічого роду: «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я). Неправильними є сполучення гостра біль, зубна біль, треба гострий біль, зубний біль.
Інша річ, коли цей іменник позначає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила...» (Словник Бориса Грінченка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній чи діалектній – до іншого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (Олекса Десняк); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Любомир Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для слова фальш старша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу. Якому роду надавати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.
От і не вгадали. Чоловічого. Тому в реченні, яке ви навели як приклад у своєму листі: «Хворий купував ліки, аби швидше вилікуватися від нежиті», слід виправити на нежитю. Принагідно скажемо, що в нашій мові на відміну від російської слово біль також чоловічого роду: «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я). Неправильними є сполучення гостра біль, зубна біль, треба гострий біль, зубний біль.
Інша річ, коли цей іменник позначає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила...» (Словник Бориса Грінченка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній чи діалектній – до іншого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (Олекса Десняк); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Любомир Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для слова фальш старша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу. Якому роду надавати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
біль у поясниці
Правильніше:
біль у попереку (розм. у крижах)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
біль 2, білль, була, булла, віла, вілла, пана, панна, міра 2, мірра, гама, гамма, мото..., мотто, мана, манна
Треба розрізняти правопис і значення слів: бона (паперові гроші, що вийшли з обігу) – бонна (вихователька, гувернантка), біль (страждання) – білль (законопроект), була (наголос на другому складі, жін. рід від бути) – булла (папська грамота), Віла (столиця Вануату) – вілла (комфортабельний будинок за містом), пана (род. відмінок іменника пан) – панна (дівчина), міра (одиниця виміру) – мірра (ароматна смола), мана (привид, ілюзія) – манна (крупа, каша), гама (музичний термін; переносно: послідовний ряд якихось однорідних або відмінних одне від одного предметів, явищ: гама барв, гама настроїв) – гамма (назва третьої літери грецького алфавіту; складник низки термінів – гамма-проміння, гамма-спектр, гамма-функція тощо), мото... (частина складного слова, що означає «моторний», наприклад, мотоклуб і под.) – мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Чоловічий чи жіночий рід?
«Спогад про неї стискає біллю»; «Я не хочу знов чіпати біллю сповнені серця», — читаємо інколи в сучасній поезії й прозі, де автори забули, що іменник біль в українській мові — чоловічого, а не жіночого роду (пор. у російській мові душевная, зубная боль). Ця помилка трапляється й у публіцистичних виступах, дарма що наша класика й народна мова знали слово біль тільки як іменник чоловічого роду: «Вона чула страшенний біль, страшну втому в цілім тілі» (І. Франко); «Чужий біль нікому не болить» (прислів'я).
Інша річ, коли іменник біль означає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила» (Словник Б. Грінченка); «Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала» (Леся Українка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній, діалектній — до другого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (О. Десняк); «А чи нема тут якого фальшу?» (з живих уст); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Л. Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для іменника фальш старіша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.
Якому роду давати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.
Інша річ, коли іменник біль означає білі нитки, тобто є відповідником російському бель. Тоді він буде жіночого роду: «Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила» (Словник Б. Грінченка); «Невинна біль змінилась у гордий пурпур на тій калині, що тебе квітчала» (Леся Українка).
Деякі іменники в літературній мові належать до одного роду, а в розмовній, діалектній — до другого: санаторій і санаторія, клавіш і клавіша. Іменник фальш у чоловічому роді чергується з формою жіночого роду: «Фальш у її голосі різав Ярині слух» (О. Десняк); «А чи нема тут якого фальшу?» (з живих уст); «Арсенова душа не виносила брехні й фальші» (Л. Дмитерко). Хоч категорія чоловічого роду для іменника фальш старіша за категорію жіночого, проте ця друга витискає з сучасної української мови першу.
Якому роду давати перевагу в цих іменниках, залежить від характеру тексту: ділова мова, пряма мова в художньому творі чи стилізація під народну говірку.
Неврологічні болі
Правильніше:
Невралгічні болі
Поясниця боліла
Правильніше:
Поперек болів
Чужа біль
Правильніше:
Чужий біль