БЕЗТАЛАННЯ — СЛОВОВЖИВАННЯ

упасти в нещастя

Правильніше: потрапити (попасти) в біду; зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди); зійти на біду; знещасливіти
Мова – не калька: словник української мови

гірка участь

Правильніше: латаний талан; неталан; безталання; щербата доля
Мова – не калька: словник української мови

безталання; невезучість

Правильніше: лиха доля
Мова – не калька: словник української мови

талан – талант, здібний – здатний

Це пароніми, близькі за звучанням, але різні за значенням. І тому часом не лише в усному мовленні, а й на письмі їх плутають. Як ось в одному з сучасних художніх творів: « – Максиму бути головою, – казали люди в селі, – талан у нього до землі». Зрозуміло, що тут має стояти іменник талант. А талан означає «доля, життєвий шлях, щастя, успіх, удача». Таке його вживання йде з фольклору, згадаймо, наприклад: «Ой світе мій ясний, світе прекрасний, Який мій талан нещасний» (народна пісня). Цей самий зміст вкладали в нього й українські класики: «Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану» (Тарас Шевченко), «А менший працює, як риба об лід побивається, та нічого не вдіє, ні в чому нема йому талану» (Олекса Стороженко). Від цього іменника походить і дієслово таланить.
Талант – видатні природні здібності, що виявляються в тій чи тій галузі науки, мистецтва, в інших видах людської діяльності; хист, обдаровання. «Наша Настя має талант і охоту до музики» (Іван Нечуй-Левицький). Так називають і того, кому властиві ці якості. «Ви не знаєте, скільки то у нас талантів молодих» (Василь Стефаник). Коли в людини нема таланту, кажуть, що вона неталановита, а не безталанна. Безталанний – це нещасний, знедолений. «А я бідний, безталанний, Без пари, без хати, Не довелось мені в світі Весело співати» (народна пісня). «А ти, моя Україно, безталанна вдово» (Тарас Шевченко). Безталання – гірка, лиха доля; недоля. «Розвіялося оплакане всіма віками дівоче безталання» (Кость Гордієнко).
До речі, прикметник здібний, що теж вказує на обдарованість особи, нерідко сплутують з прикметником здатний (спроможний на щось, зугарний). Помилка зумовлена тим, що в російській мові обидва значення передаються одним словом – способный.
У літературі натрапляємо на непоодинокі випадки використання в значенні «обдарований» прикметника здатний. У наш час це сприймається як порушення норми.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)