БАРВИСТИМ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Барвистий, строкатий, ряснобарвий і багатоколірний

Замініть для урізноманітнення мовлення прикметник багатоколірний на один з варіантів: барвистий, строкатий, ряснобарвий.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
багатоколірна сукня барвиста сукня
багатоколірна нитка строката нитка

Барвистий, строкатий, різнобарвний і різноколірний

Замініть скалькований прикметник різноколірний на стилістично правильний варіант: барвистий, строкатий, різнобарвний.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
До весільного вінця позаду прикріплені різноколірні шовкові та ткані стрічки. До весільного вінця позаду прикріплені різнобарвні шовкові та ткані стрічки.

живописний чи мальовничий

Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. «Які тут живописні куточки!» – ділиться враженнями учасник радіопередачі. «Запрошуємо читачів надсилати кольорові фото до нашої рубрики «Живописна Україна» – читаємо в одному з журналів.
Відповідниками до слів живопис та його похідних є малярство, малярський і маляр. Лексема маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, який фарбує дахи, паркани та інші предмети, а насамперед митця, художника, писав Борис Антоненко-Давидович. «Пам'ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал» (Леся Українка).
Є в нашій мові (чомусь занехаяне тепер) слово мальовничий, що означає «гарний, красивий, милий для ока, привабливий». «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (Микола Трублаїні).
Близький за змістом до мальовничий прикметник барвистий. «Сни барвисті» (Микола Вороний); «Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі» (Володимир Сосюра).
З цього всього можна зробити висновок, що наведені сполучення «живописні куточки», «живописна Україна» краще замінити на «мальовничі куточки», «мальовнича Україна».
Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Фарба, барва, краска

Щодо слів фарба й барва помиляються часом навіть деякі письменники, неправильно вживаючи їх: «Рожеві вуста, на яких грає стільки фарби й сонця, співчутливо питають», «Обличчя, пофарбовані полум'ям під гарячу мідь». У цих фразах слова фарба й пофарбовані ніяк не підходять, бо тут мовиться не про косметичну речовину, якою фарбують жінки губи або й обличчя, а про зорове враження, колір, що зветься українською мовою — барва: «Край неба на сході весело рум'янився, мінився радісними барвами» (В. Козаченко). Від цього слова походить відомий прикметник барвистий («Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі». — В. Сосюра), як і прислівник барвисто («Рай земний, едем барвисто-пишний». — П. Куліш).
Кольорова речовина, якою мастять чи фарбують або малюють, зветься фарбою. Розрізняють фарби за матеріалом, із якого виготовлено, та за призначенням: олійні, акварельні, рослинні, друкарські, фарбарські, а також за кольором: червона фарба (або червінка чи червоне красило), біла (або білило, біль), жовта (або жовтило, жовтка), зелена (або зелінка) тощо. Наведемо приклади: «Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою» (І. Нечуй-Левицький); «В цю хвилину назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій» (Леся Українка); «На стіні проти стола висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами» (М. Коцюбинський).
Крім слів барва й фарба, є в українській мові й слово краска: «Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському» (А. Кримський).

Живописний малюнок і мальовничий краєвид

Багато сучасних письменників і журналістів уподобало слово живописний, тулячи його будь-де. «У цій місцевості й навколо є багато живописних куточків», — читаємо в одному нарисі, а далі бачимо в журналах кольорові ілюстрації краєвидів — під рубрикою «Живописна Україна».
Відповідниками до слів живопис і його похідних є малярство, малярський і маляр. Слово маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, що фарбує дахи, паркани та інші предмети, але насамперед митця, художника: «Пам'ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал» (Леся Українка).
Є в нашій мові, чомусь занехаяне тепер, слово мальовничий, що означає «гарний, красивий, милий для ока, привабливий», «такий, що ніби намалювала вправна рука митця»: «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (М. Трублаїні).
Близьким за своїм значенням до прикметника мальовничий є слово барвистий: «Сни барвисті» (М. Вороний); «Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі» (В. Сосюра).
З цього всього можна зробити висновок, що в наведеній напочатку фразі слова «живописні куточки» чи в рубриці «Живописна Україна» — так само недоречні, якби написати — «мальовничий факультет» замість малярський, а треба — «мальовничі куточки», «Мальовнича Україна». Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.

Живописні сни

Правильніше: Барвисті сни