БАРВИСТИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть для урізноманітнення мовлення прикметник багатоколірний на один з варіантів: барвистий, строкатий, ряснобарвий.

Замініть скалькований прикметник різноколірний на стилістично правильний варіант: барвистий, строкатий, різнобарвний.

Мовці вельми уподобали прикметник живописний, тулячи його безоглядно. «Які тут живописні куточки!» – ділиться враженнями учасник радіопередачі. «Запрошуємо читачів надсилати кольорові фото до нашої рубрики «Живописна Україна» – читаємо в одному з журналів.
Відповідниками до слів живопис та його похідних є малярство, малярський і маляр. Лексема маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, який фарбує дахи, паркани та інші предмети, а насамперед митця, художника, писав Борис Антоненко-Давидович. «Пам'ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал» (Леся Українка).
Є в нашій мові (чомусь занехаяне тепер) слово мальовничий, що означає «гарний, красивий, милий для ока, привабливий». «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (Микола Трублаїні).
Близький за змістом до мальовничий прикметник барвистий. «Сни барвисті» (Микола Вороний); «Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі» (Володимир Сосюра).
З цього всього можна зробити висновок, що наведені сполучення «живописні куточки», «живописна Україна» краще замінити на «мальовничі куточки», «мальовнича Україна».
Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.

Щодо слів фарба й барва помиляються часом навіть деякі письменники, неправильно вживаючи їх: «Рожеві вуста, на яких грає стільки фарби й сонця, співчутливо питають», «Обличчя, пофарбовані полум'ям під гарячу мідь». У цих фразах слова фарба й пофарбовані ніяк не підходять, бо тут мовиться не про косметичну речовину, якою фарбують жінки губи або й обличчя, а про зорове враження, колір, що зветься українською мовою — барва: «Край неба на сході весело рум'янився, мінився радісними барвами» (В. Козаченко). Від цього слова походить відомий прикметник барвистий («Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі». — В. Сосюра), як і прислівник барвисто («Рай земний, едем барвисто-пишний». — П. Куліш).
Кольорова речовина, якою мастять чи фарбують або малюють, зветься фарбою. Розрізняють фарби за матеріалом, із якого виготовлено, та за призначенням: олійні, акварельні, рослинні, друкарські, фарбарські, а також за кольором: червона фарба (або червінка чи червоне красило), біла (або білило, біль), жовта (або жовтило, жовтка), зелена (або зелінка) тощо. Наведемо приклади: «Віконниці помальовані ясно-синьою фарбою» (І. Нечуй-Левицький); «В цю хвилину назустріч нам ішов молодий робітник з відром зеленої фарби в одній руці і з великим квачем у другій» (Леся Українка); «На стіні проти стола висить великий портрет Шевченка, хорошої роботи олійними фарбами» (М. Коцюбинський).
Крім слів барва й фарба, є в українській мові й слово краска: «Краска сорому кинулася в обличчя Лаговському» (А. Кримський).

Багато сучасних письменників і журналістів уподобало слово живописний, тулячи його будь-де. «У цій місцевості й навколо є багато живописних куточків», — читаємо в одному нарисі, а далі бачимо в журналах кольорові ілюстрації краєвидів — під рубрикою «Живописна Україна».
Відповідниками до слів живопис і його похідних є малярство, малярський і маляр. Слово маляр позначає в українській мові, як і в інших європейських, не тільки робітника певного фаху, що фарбує дахи, паркани та інші предмети, але насамперед митця, художника: «Пам'ятаєте, в романі Золя маляр вішається з розпачу, бо не може барвами змалювати свій ідеал» (Леся Українка).
Є в нашій мові, чомусь занехаяне тепер, слово мальовничий, що означає «гарний, красивий, милий для ока, привабливий», «такий, що ніби намалювала вправна рука митця»: «Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга» (М. Трублаїні).
Близьким за своїм значенням до прикметника мальовничий є слово барвистий: «Сни барвисті» (М. Вороний); «Хай молодість наша свята і крилата іде по барвистій землі» (В. Сосюра).
З цього всього можна зробити висновок, що в наведеній напочатку фразі слова «живописні куточки» чи в рубриці «Живописна Україна» — так само недоречні, якби написати — «мальовничий факультет» замість малярський, а треба — «мальовничі куточки», «Мальовнича Україна». Мальовничі куточки можуть стати малярськими, коли їх перенести з природи на полотно художника.

Правильніше: Барвисті сни