БАГАТЕ — СЛОВОВЖИВАННЯ

чим багаті, тим і раді

Правильніше: що хата має, тим приймає; що маємо, тим вітаємо
Мова – не калька: словник української мови

хтось дуже багатий

Правильніше: з горла лізе (пре, преться); лантух (торба, мішок, міх) з грошима
Мова – не калька: словник української мови

стати багатим

Правильніше: забагатіти, розбагатіти
Мова – не калька: словник української мови

одухотворений

Правильніше: багатий духом; окрилений; одуховлений; опромінений; натхненний; піднесений
Мова – не калька: словник української мови

на стрільця й звір біжить

Правильніше: багатому й чорт яйце несе
Мова – не калька: словник української мови

курчат по осені рахують

Правильніше: поки хвалько нахвалиться, будько добудеться; що було – бачили, а що буде – побачимо; восени й курчата курми будуть; восени й горобець багатий; кажуть «гоп», як перескочать
Мова – не калька: словник української мови

коста-ріка

Правильніше: багатий берег
Мова – не калька: словник української мови

і через золото сльози ллються

Правильніше: буває, що й багаті плачуть; що з тих кубків, як повні сліз
Мова – не калька: словник української мови

гол як сокол;

Правильніше: голий як бубон (як руда миша, як долоня, як турецький святий, як горобець під стріхою); багатий, як циган на блохи
Мова – не калька: словник української мови

він не настільки багатий, щоб…

Правильніше: він не такий багатий, щоб…
Мова – не калька: словник української мови

багатому й чорт гроші носить

Правильніше: за багачем сам чорт з калачем
Мова – не калька: словник української мови

багаті теж плачуть

Правильніше: срібло-злото тягне в болото
Мова – не калька: словник української мови

багатий чим

Правильніше: багатий на що
Мова – не калька: словник української мови

багатий край

Правильніше: обітована земля
Мова – не калька: словник української мови

багатий врожай

Правильніше: великий урожай
Мова – не калька: словник української мови

Особливості деяких прикметників у словосполуках

Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).

Багата героями

Правильніше: Багата на героїв