АНФАС — СЛОВОВЖИВАННЯ

Лицем до того, хто дивиться. По-українськи слід вживати без прийменника, бо у французькій мові, з якої це слово запозичено, воно буквально значить «в лице» (en face). Інколи неправильно кажуть: «Я сфотографувався в анфас»; виникає тавтологія. Треба: «Я сфотографувався анфас». «І фотографії повирізував, правда, самі лише профілі — анфас ніде не попадався». (О. Гончар.)

Прислівник анфас має зміст «обличчям до того, хто дивиться». По-українськи його треба подавати без прийменника, адже у французькій мові, з якої це слово запозичено, воно буквально значить « в лице» (en face). Однак іноді кажуть і пишуть неправильно: сфотографуватися в анфас замість анфас. Належить уживати так: «І фотографії повирізував, правда, самі лише профілі – анфас ніде не попадався» (Олесь Гончар); «Одна з телевізійних камер передає зображення пілота анфас, а друга – збоку» (з газ.).

Правильніше: Я сфотографувався анфас