АДРЕСУ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: сказано на мою адресу

Правильніше: мешкати за адресою

Правильніше: не за адресою; не туди

Правильніше: звертатися не на ту адресу (не за адресою); не туди потрапити; не в ті двері зайти; не в ті ворота заїхати

Правильніше: на адресу

Правильніше: надіслати на адресу

Якщо до конструкції на адресу можна поставити питання куди?, то використайте нормативний варіант: на адресу.

Багато рекламних текстів, що їх уміщують наші ЗМІ, закінчуються синтаксично безграмотним закликом звертатися за адресою. На запитання куди? відповідає в цьому випадку іменник із прийменником на, який означає напрямок дії. Листи надсилайте на адресу... По довідки звертайтеся на адресу...
За вживаємо тоді, коли треба вказати місце, де відбувається дія. Курси для вивчення іноземних мов розташовані за адресою...

Правильніше: Надсилати на адресу

Правильніше: Звернутися на адресу

Правильніше: Сказано на мою адресу

Правильніше: говорити на чию адресу; говорити на адресу кого; на чию сторону казати

Правильніше: говорити на чию адресу; говорити на адресу кого; на чию сторону казати

Правильніше: Те саме можна сказати і про журналістів

Правильніше: зворотна адреса

Правильніше: адреса

Адрес — писане привітання, письмове звернення до когось з нагоди якоїсь події, переважно ювілею. Наприклад: «Великий інтерес становить придбаний музеєм адрес, піднесений Курако робітниками і службовцями доменного цеху…» (З газети.) «Доярки скинулись по карбованцю, Тетяна відредагувала почесний адрес». (С. Добровольський.)
Іноді адрес плутають з адресою. «Місцевком профспілки і адміністрація підготували ювілярові адресу». Слід сказати: «Місцевком профспілки і адміністрація підготували ювілярові адрес».
Адреса — напис на поштовому відправленні; зазначення місця мешкання особи або місце знаходження установи. Наприклад: «Ваш син живий. Лежить він у шпиталі. Тут, у Москві, і хоче бачить вас… Його адреса…» (В. Сосюра.) «Максим хитав головою, слухав і навіть шепотів іноді губами, повторюючи назвисько або адресу». (В. Винниченко.)
Форма адреса усталилася в сучасній мові, коли йдеться про помешкання особи або місце розташування установи. Найпоширеніша помилка полягає в тому, що напис на конверті чи посилці називають адрес замість адреса. Наприклад: «Він надіслав листа на мій домашній адрес» (треба: «на мою домашню адресу»). Буває і навпаки, правда, рідше. В одній із газет під час ювілею Києва було надруковано: «Місто, дороге серцю кожного. Так сказано про Київ у одній з вітальних адрес, представленій на виставці подарунків на честь його 1500-річчя». Слід було написати: «…в одному з вітальних адресів, представленому на виставці…»
А на початку століття іноді в тому самому значенні вживали це слово і в чоловічому, і в жіночому роді. Наприклад: «Запечатавши в конверту, написавши адрес, писар уночі зайшов через садок і уткнув пакет в щілину дверей, котрі виходили в садок». (І. Нечуй-Левицький.) Або в Лесі Українки: «Маниного сталого адресу поки ще нема», хоча в її ж «Блакитній троянді» знаходимо: «Л ю б о в. А як же ви знайшли? Звідки ви довідались моєї адреси?»
В українській мові і в прямому значенні («Лист прибув на мою домашню адресу»), і в переносному («закиди на його адресу») зі словом адреса треба вживати прийменник на. «На адресу Чабанчука полетіло кілька таких… виразів, що він тільки розгублено подивився навколо». (О. Донченко.)

Де ж, скажи (Оксано), тепер твоя адреса?
На яких дорогах і вітрах?
Лине чайка на безкраї плеса,
І чебрець розлукою пропах.
(А. Малишко.)

Правильніше: вітальний адрес

Розрізняються значенням. Адрес – це письмове вітання особі, організації, переважно з нагоди ювілею. Адреса ж – місце проживання чи перебування особи, розташування установи; напис на конверті, бандеролі тощо.
Вислови на адресу і за адресою також мають різне значення. Перший вказує на напрямок дії («Листи надсилайте на адресу...»), другий – на те, де вона відбувається («Консультаційний пункт міститься за адресою...»).

Ненормативними можуть бути не лише слова, їхні форми, а й вислови. Ось в анкетах натрапляємо на такий пункт: «Адреса місця проживання?» Зворот тавтологічний, адже адреса – це і є місце проживання людини чи розміщення установи. Тому треба залишити щось одне: або адреса (домашня адреса), або місце проживання.

Правильніше: Адреса