АВТОГРАФ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: підпис; самопідпис

Власноручний підпис, напис або текст, зроблений рукою автора. Наприклад: «Сповняю свою обіцянку і посилаю Вам для ювілейного числа «Свободи» свої «Хмари» і фотографію з автографом». (М. Коцюбинський.) «Автографа художника на портреті немає, мабуть, він прихований під фарбою кількох пізніших нашарувань». (З журналу.)
Слово автограф часто неправильно вживається разом з присвійним займенником свій (див. автобіографія). Наприклад: «Цей блискучий новеліст охоче роздає свої автографи до всіх альбомів». Уникнути тавтології можна, випустивши слово свій або замінивши слово автограф іншим (залишив свій підпис, напис) залежно від контексту.

Автограф – власноручний, звичайно пам'ятний, підпис, напис чи текст. «Іван показав книгу з автографом редакторові журналу» (Микола Руденко); «Посилаю також вірш Мирного. Він може бути автографом» (Михайло Коцюбинський).
Іменник автограф часом уживають у сполученні з присвійним займенником свій. «На зустрічі з глядачами кіноактор охоче роздавав свої автографи» (з газ.). Виникає повторення, оскільки перша частина цього іменника – авто – якраз і означає свій, власний. У таких випадках уникати тавтології можна, випускаючи лексему свій (роздавав автографи) чи замінюючи автограф іншим словом (ставив свій підпис).
Слід перебудовувати і схожий вислів свій автопортрет з тих же самих міркувань. Тут можливі теж два варіанти: або прибрати слово свій і залишити тільки автопортрет, або усунути компонент авто, тоді вийде цілком грамотне: свій портрет.