АБІТУРІЄНТА — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: випускник школи

Походить від латинського abituriens, що означало «той, хто збирається піти». Справді, раніше цим словом називали випускника середньої школи. «Галя … знімала кімнату як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії, що приїхала до Одеси вступити до Вищих жіночих курсів на філологічний факультет». (Ю. Смолич.) Та згодом словом абітурієнт у нас почали називати того, хто готується вступити до вищого навчального або середнього спеціального закладу. «…Більшість вузів і технікумів шукає майбутнє поповнення спрямовано й активно, вони ще задовго до прийому прагнуть ближче познайомитися з абітурієнтами». (З газети.) «У Кухлика був той стан, який буває в абітурієнта, котрий несподівано для самого себе помітив своє прізвище в списку зарахованих». (О. Чорногуз.)
З часом утвердилося вживання слова абітурієнт саме в значенні вступника до навчального закладу, а випускника школи так майже ніхто не називає. Доля цього слова склалася таким чином тому, що, з одного боку, всі абітурієнти, тобто вступники до вищих або середніх спеціальних навчальних закладів, є випускниками школи; з іншого боку, слово абітурієнт є точнішим, ніж випускник, бо називає тих випускників, що мають намір вступити до якогось навчального закладу.

Це слово походить від латинського abituriens, що означало «той, хто збирається піти». Справді, раніше ним називали випускника середньої школи, а тепер лише того, хто готується вступити до вищого навчального чи середнього спеціального закладу. «Багато вузів і технікумів шукають майбутнє поповнення спрямовано й активно, вони ще задовго до прийому прагнуть ближче познайомитися з абітурієнтами» (з газети).