АБОНЕМЕНТИ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Правильніше: річна перепустка

Іноді плутають ці два слова. Безперечно, вони пов'язані одне з одним своїм походженням, але значення мають різні. Абонемент — це наперед оплачуване право на відвідання протягом певного часу видовищ, культурних заходів (наприклад, абонемент на цикл симфонічних концертів, на футбольні матчі сезону), право користуватись бібліотекою та ін. «Настав день, коли бібліотекарка сповістила вчительку, що на абонементі учня записано понад п'ятдесят книг класиків української й російської літератури». Абонементом називають також книжку з абонементними талонами, що їх відривають або погашають. Наприклад: «Завтра у приміщенні Державної філармонії відбудеться симфонічний концерт, у програмі якого — нові твори українських композиторів. Дійсний абонемент № 3». «Через два місяці після початку футбольного сезону мій товариш загубив свій абонемент».
У бібліотеках, де є читальний зал, абонементом називають ту частину приміщення, де читачам видають літературу із книгосховища додому. «Зайшовши до бібліотеки, дівчина попрямувала до дверей з написом «Абонемент». «При бібліотеці працює абонемент, який обслуговує діячів науки і техніки, працівників промисловості, сільського господарства і культури». (З журналу.) Міжбібліотечний абонемент — замовлення й одержання для читача літератури з інших бібліотек.
Іменник абонент означає особу, яка користується абонементом. «Не менше також треба було вважати на окремі полички постійних абонентів, які платять певну суму щорічно за те, щоб у поштовій експедиції мати окреме місце для листів і посилок». (І. Франко.)
Найчастіше слово абонент вживається на позначення особи або установи, на ім'я якої оформлений телефон, закріплений певний номер. «Телефонний комутатор має сигнальне обладнання, що дає можливість диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для телефонних пере говорів». (З журналу.) «Крізь маленьке віконечко у стіні було видно жінку, що куняла біля комутатора на півсотню абонентів». (М. Трублаїні.)

У нашій мові є велика група слів, близьких за звуковим складом і вимовою, але різних за значенням і написанням. Це так звані пароніми: абонемент-абонент, афект-ефект, линути-ринути, мимохідь-мимохіть, талан-талант і под. (про деякі з них ми згадували в попередніх «Уроках...»). Щоб не плутати їх у вживанні, треба знати, що виражає кожна з таких лексем. Наприклад, абонемент – то право користуватися, за плату або безплатно, чим-небудь (місцем у театрі, на стадіоні, книжками в бібліотеці тощо) протягом певного часу, а також документ, який посвідчує це право. Читацький абонемент, абонемент на футбольні матчі сезону. Абонементом називають і відділ у бібліотеці, й замовлення та одержання для читачів літератури з інших книгозбірень. Міжбібліотечний абонемент.
Абонент – той, хто послуговується абонементом. Найчастіше це слово вживають на позначення особи або установи, на ім'я якої оформлено телефон, закріплено той чи той номер. «Телефонний комутатор має сигнальне обладнання, що дає можливість диспетчерові бачити і чути, який з абонентів викликає його для телефонних переговорів» (з журналу).

Правильніше: Читацький абонемент