СОБ — СЛОВОВЖИВАННЯ

Замініть конструкцію не по собі, якщо йдеться про певний психічний стан чи самопочуття, на стилістично кращий варіант: ніяково, незручно; нездужається, погано, зле; моторошно, страшно.

Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:

розташовуватися, лежати — про географічне положення;

міститися — входити до складу, бути всередині;

перебувати — у якому-небудь місці (про людей);

стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);

знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;

бути — у загальному значенні;

або перефразуйте речення.

АЛЕ:

знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.

Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).

Замініть скальковане дієслово відволіктися на стилістично кращий варіант: відвернути свою увагу, дати собі спокій, забути про клопоти, абстрагуватися.

Замініть скальковане дієслово відволікатися на стилістично кращий варіант: відвертати свою увагу, давати собі спокій, забувати про клопоти, абстрагуватися.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію саме по собі на стилістично кращий варіант: само собою.

Замініть скальковане дієслово заключати, заключатися на один з варіантів:

ув'язнювати — позбавляти волі;

містити (в собі) — мати в собі, у своєму складі;

полягати — мати своєю суттю, своїм змістом щось;

робити висновок — формувати остаточну думку;

обнімати — про обійми;

брати — у загальному значенні;

укладати, вчиняти — про офіційні документи чи дії.

Замініть скальковане дієслово обзавестися, обзаводитися на стилістично кращий варіант: завести, заводити собі, придбати, придбавати, справити, справляти, загосподарювати.

Замініть скалькований канцеляризм у свою чергу на стилістично кращий варіант: так само, також, і собі, зі свого боку.

АЛЕ:

Бабуся стала у свою чергу, ту, що за пенсією.

Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Замініть вислів при собі на стилістично кращий варіант: із собою, біля себе.

Замініть нехарактерну для української мови конструкцію віддавати собі звіт (у чомусь), на стилістично кращий варіант: усвідомлювати (щось), здавати собі справу з чого (про що).

Усі ці слова синонімічні в переносному значенні («містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків») і вживаються у сполученні із словами в собі. «Обоє прислухалися до лісової тиші, ніби вона ховала в собі все невисловлене». (О. Донченко.) «Все воно [ювелірні речі] було витерте і старе, з слідами рук хазяїв, тепер вже мертвих, і той померклий метал ховав у собі багато історій». (М. Коцюбинський.)

О, скільки ласк і невичерпних сил
Таїш в собі ти, українська земле!
(Д. Луценко.)

«Ще з дитячих років туркіт горлиці має для мене щось, я сказав би, заворожливе. Лагідний, ласкавий, глухувато-одноманітний, він таїть у собі якийсь особливий чар». (М. Рильський.) «Віктор був певен, що новий метод таїть у собі величезні можливості». (М. Руденко.) «На час купання знято з овечої шиї тронку, і діти чабанські тепер бавляться нею. І Віталик взяв, подзеленчав, розглядав уважно роботу: мідна снарядна гільза сплющена, зігнута вдвоє, наче побувала в руках у якогось силача. Смерть таїла в собі, а стала ніжним степовим дзвіночком…» (О. Гончар.) «Надра України криють в собі величезні запаси такого цінного палива, як буре вугілля». (З газети.) «Легкий туман, що клубочився на протилежному березі Вісли, здавалося, крив у собі якусь оману — чи не димова завіса простяглася понад болотяною низиною?» (С. Журахович.) «Величезні сили — сили впливу на читача — заховує в собі художня література». (Ю. Смолич.)
На численних прикладах можна переконатися, що слова ховати, таїти, крити, заховувати в значенні «містити, мати в собі щось таке, що може спричинитися до якихось наслідків», виступають у сполученні із словами в собі. Інакше вони матимуть буквальне значення («покласти так, щоб інші не змогли взяти») або переносне, але з іншим відтінком («свідомо зберегти в таємниці, зробити непомітним для інших»). Але це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівн.: «Карпати з своїми гірськими ріками таять (треба: таять у собі) невичерпні енергетичні джерела». (З журналу.) «А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів». (В. Петльований.)
Отже, з погляду сучасної літературної мови слова ховати, таїти, крити, заховувати в переносному значенні без слів у собі вживати не слід.

На багатьох прикладах з мовної практики переконуємося: всі ці слова в переносному значенні "мати, містити в собі що-небудь зовні непомітне або ще не виявлене, яке може спричинити якісь наслідки, виступають у сполученні з висловом у (в) собі: "Теплі і ніжні, вони (мохи) ховали у собі позолочену сонцем воду літніх дощів, м'яко вгинались і обіймали ногу, як пухова подушка" (Михайло Коцюбинський), "Нічого не крила в собі, бо нічого й не було" (Анатолій Свидницький).
Якщо названі дієслова вжити без в собі, то вони матимуть буквальне значення ("покласти так, щоб хтось не зміг узяти") чи переносне, але з іншим відтінком ("тримати щось у таємниці"). Однак це вже не відповідатиме справжньому змістові висловлювання, спотворюватиме його. Поширена стилістична помилка саме й виникає через пропущення слів у собі. Порівняйте: "Достеменно відомо, що морське дно ховає (треба: ховає в собі) величезні поклади корисних копалин" (з газети), "А день таїв (треба: таїв у собі) багато несподіванок, приємних для чесних, покривджених людей і страшних для ворогів" (Віталій Петльований).

Усвідомлювати, усвідомити – свідомо сприймати, осягати, розуміти значення, сенс чогось; правильно оцінювати щось. "Півсекунди артилеристи усвідомлювали команду, секунду наводили гармати. І враз загриміли постріли" (Микола Трублаїні), "Неосудний, не усвідомлюючи своєї поведінки, вбіг у коридор, відчинив двері своєї кімнати" (Іван Микитенко).
Немає потреби замінювати ці дієслова рідковживаними сполученнями давати (дати) собі звіт, не давати собі звіту.

Правильніше: стало ніяково

Правильніше: само собою

Незрідка чуємо й читаємо: «Потрапив у безвихідне становище», «Нема виходу з мого становища», «Як вийти зі скрутного становища?»
Жодного з таких висловів не знайдете ні в українській літературній класиці, ні у фольклорі. Натомість потрапляємо на фрази: «Побачу ще, як там буде; коли не дам ради, то тоді вже, певне, треба іти в найми знову» (Тарас Шевченко), «Хлопець був безпорадний» (Кость Гордієнко), «Рідний брат так не зарадив би в тій скруті, як Іван» (з народних уст).
Із цього випливає, що наведені на початку приклади слід подати в такому вигляді: «Потрапив у безпорадне становище (стан)», «Нема ради в моєму становищі», «Як дати собі раду в скрутному становищі?» або «Як зарадити собі в скруті?» Отже, завжди маємо шукати відповідні зразки у нашій мові, не вдаючись до сумнівних кальок.

1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).

Правильніше: заподіяти собі смерть

Правильніше: суперечити собі

Правильніше: ніяково, незручно

Дехто вважає, що слова справа й діло — тотожні, тому, мовляв, байдуже, якого з них ужити; декому так сподобалося слово справа, що викинув з ужитку слово діло: «Він знається на своїй справі», «Він — майстер своєї справи».
Справді, бувають випадки, коли ці два слова — тотожні, наприклад, можна сказати: «Я прийшов до вас у такій справі»; «Я прийшов до вас із таким ділом» або «Я покінчив у комунвідділі з своєю справою (зі своїм ділом)». Але в перших двох фразах треба було сказати: «знається на своєму ділі», «майстер свого діла», — бо під словом справа розуміють сукупність планів і намірів здійснити чи виконати щось: «За добру справу варто добре постояти» (прислів'я); «... він робить справу величезної державної ваги...» (Григорій Тютюнник); «За всякими справами ви нічого не пишете про себе» (М. Коцюбинський). Під словом діло звичайно розуміємо якусь роботу, працю: «Діло в неї наче горіло в руках» (І. Нечуй-Левицький); «Діла незабутні дідів наших» (Т. Шевченко); «І діла не зробить, і час ізгайнує» (з живих уст).
Візьмімо ще таку фразу з нашої преси: «Святослав Ольгович був на престолі лише два тижні. А ось Святослав Всеволодович — це вже інша справа. Його княжіння тривало 14 років». Тут теж слово справа стоїть не до ладу, бо йдеться не про сукупність якихось планів чи намірів, а про тривалість перебування на престолі двох князів, отож, треба було написати: «А ось Святослав Всеволодович — це вже інша річ...» Негаразд надруковано в одній районній газеті: «Справа в тім, що так виконувати роботу не можна», — бо тут слід було висловитись так: «Річ у тім, що так...»
Слово річ, як відповідник до російського дело, ми часто бачимо в нашій класиці («Давня ця річ: мабуть, літ сорок тому буде». — О. Кониський), в фольклорі («Лицарська річ — у бої полягти». — Приповідка), в сучасній українській оригінальній і перекладній літературі.
Відповідно до російських висловів «В чем дело?», «Дело в том, что...» по-українському треба казати: «У чому річ?», «Річ у тім (тому), що...», а не «В чому справа?», «Справа в тім, що...».
Аналогічно до російського вислову не отдавать себе отчета іноді помилково кажуть: «Не здавати собі відчиту». Тут саме треба вживати слова справа: не здавати собі справи («Вони, видимо, не здавали собі справи з того, що робиться». — Словник за редакцією А. Кримського); можна ще сказати, як пропонував сучасний український письменник О. Кундзич, — не усвідомлювати: «Він не всвідомлював, що каже».
Можна сказати до речі й до діла відповідно до російського слова кстати: «Не війтова дочка, а до речі говорить» (М. Номис); «Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу» (Ю. Смолич).

«Жив-був дід та баба», — чуємо початок казки в радіопередачах, а то читаємо і в дитячих книжках. Але такий вислів є характернішим для російських народних казок: «Жил-был старик со старухой»; українська народна казка з діда-прадіда починалась висловом жити собі: «Жив собі дід та баба, була в них курочка ряба» (казка) або жити-поживати: «Жив-поживав козак заможний Клим» (Л. Глібов).
Вислів жити-бути трапляється в художній літературі («Жила-була в гаю сорока». — Л. Глібов), але не слід заміняти ним усі інші українські народні вислови, а тим більше відкидати їх.

Правильніше: усвідомити
Ми всі повинні нарешті усвідомити, що ...

Правильніше: саме собою
Саме собою нічого не зробиться.

Правильніше: ніяково, незручно

Правильніше: не дати собі раду в скрутному становищі

Правильніше: здавати собі справи, усвідомлювати

Правильніше: зарадити собі в скруті

Правильніше: Сама собою

Правильніше: Це само собою зрозуміло

Правильніше: День таїв у собі багато несподіванок

Правильніше: Ставить собі за мету

Правильніше: Розрізав собі вени

Правильніше: Уявляв собі

Правильніше: Заподіяти собі смерть

Правильніше: Вчинити харакірі

Правильніше: Запитати в себе

Правильніше: Поставили і ми собі це запитання

Правильніше: Жив-поживав (жив собі)

Правильніше: Усвідомлювати

Правильніше: Він дав собі раду в скруті

Правильніше: Кусати собі лікті