ПОТРЕБА — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

у разі (випадку) необхідності

Правильніше: у разі потреби; коли буде (зайде) потреба
Мова – не калька: словник української мови

у випадку необхідності (потреби)

Правильніше: якщо (коли) буде (є, зайде) потреба; якщо (коли) треба; якщо буде треба; у разі потреби
Мова – не калька: словник української мови

при необхідності

Правильніше: якщо є потреба; у разі потреби
Мова – не калька: словник української мови

по мірі потреби

Правильніше: як буде потреба
Мова – не калька: словник української мови

по мірі необхідності

Правильніше: у міру потреби; як буде потреба
Мова – не калька: словник української мови

Якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби і у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності

Замініть нехарактерний для української мови вислів у разі необхідності, у випадку необхідності, при необхідності на стилістично кращий варіант: якщо буде потреба, якщо треба, у разі потреби.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У випадку необхідності наші фракції будуть у Раді в повному складі. Якщо треба, наші фракції будуть у Раді в повному складі.
Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу при  необхідності якісно провести мобілізацію. Створення електронного реєстру військовозобов'язаних дасть змогу в разі потреби якісно провести мобілізацію.

випадок і раз

Російські звороти в случае необходимости, ни в коем случае інколи неправильно перекладають у випадку необхідності, ні в якому випадку; треба: в разі потреби, якщо буде потреба, ні в якому разі, в жодному разі. Вислів в большинстве случаев варто передавати словами здебільшого, переважно; при случае – сполукою при нагоді; по случаю болезни – через хворобу або (залежно від контексту) у зв'язку з хворобою.
Іменник випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному (будь-якому) разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, подамо два приклади: «У цьому надзвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але – «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що ці лексеми виступають у фразі як синоніми, наприклад, «на випадок смерті» та «в разі смерті».
З цього випливає, що не годиться безоглядно вдаватися до іменника випадок, але водночас слід обачно послуговуватися словом раз, яке вживається також у кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати» – прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося» – Михайло Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів» – Петро Панч).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

якщо виникне необхідність

Правильніше: як буде треба; як зайде потреба
Мова – не калька: словник української мови

нужда

Правильніше: потреба; запит
Мова – не калька: словник української мови

необхідність

Правильніше: потреба
Мова – не калька: словник української мови

назріває необхідність

Правильніше: заходить (настає, наспіває) потреба
Мова – не калька: словник української мови

надобність

Правильніше: потреба
Мова – не калька: словник української мови

крайня необхідність

Правильніше: конечна (доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба (необхідність)
Мова – не калька: словник української мови

гостра необхідність

Правильніше: крайня потреба
Мова – не калька: словник української мови

гостра необхідність

Правильніше: крайня потреба
Мова – не калька: словник української мови

Необхідний, необхідно, необхідність, потрібний, неодмінний, конче потрібний, доконечний, треба, конче треба, украй треба, аж-аж-аж треба, потрібно, потреба, гостра потреба, конечна (доконечна, нагальна) потреба

Прикметника необхідний і похідних — прислівника необхідно й іменника необхідність годі знайти в творах української класики, не чути їх і з уст народу. Це — штучні слова, «ковані», як казали раніш. А тим часом вони поширились не тільки в нашій сучасній публіцистиці, а й у художній літературі! Ось приклади: «Необхідною умовою успішного навчання є дисципліна серед учнів»; «Ці правила необхідно пам'ятати завжди»; «У цьому нема ніякої необхідності».
Чи є в цих словах якась потреба, чи бракує в українській мові відповідників до російських слів необходимый, необходимо, необходимость? Звернімось до класики: «В господі постала заметня, розмова була... про подорож, про речі, потрібні для подорожі» (Леся Українка); «Почекаємо, побачимо, що і як, і коли буде потреба, є в нас шаблі і рушниці боронити своє» (З. Тулуб).
Якщо слід посилити значення потреби, можна додати до прикметника потрібний і прислівників потрібно або треба слова конче, украй (край), аж-аж-аж («Конче треба було довідатись, що тут сталось». — В. Козаченко; «Позич макітри — аж-аж-аж треба!» — З живих уст). Так само можна посилити значення самого іменника потреба, додаючи слова гостра, конечна (доконечна), нагальна: «Дементій відчував гостру потребу щиро поговорити з Прищепою» (С. Воскрекасенко); «Дмитро відчув нагальну потребу побути на самоті» (Н. Рибак).
В українській діалектній мові можна почути слово необходимий, але воно означає — «той, що його не можна обійти»: «Як підуть дощі, дак грязь буде необходима» (Словник Б. Грінченка).

надобність

Правильніше: потреба
У цьому немає жодної потреби.
Словник-антисуржик.

Настійлива потреба

Правильніше: Настійна потреба

по потребі

Правильніше: в міру потреби
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

Наголошували потребу створення умов

Правильніше: Наголошували на потребі створення умов

у разі потреби викладення додаткових вимог

Правильніше: якщо потрібно викласти додаткові вимоги
Мова – не калька: словник української мови

поспішає без потреби

Правильніше: як німий на суд
Мова – не калька: словник української мови

по необхідності

Правильніше: з доконечної (конечної) потреби
Мова – не калька: словник української мови

по крайній (невідкладній) нужді

Правильніше: з конечної потреби
Мова – не калька: словник української мови

нема потреби поспішати

Правильніше: за шию (за спину) не ллє; не на пожежу; ніхто в шию не жене
Мова – не калька: словник української мови

нема необхідності

Правильніше: немає потреби; не треба, не варто
Мова – не калька: словник української мови

за потреби

Правильніше: коли (якщо) треба
Мова – не калька: словник української мови

дивлячись на необхідність

Правильніше: залежно від потреби
Мова – не калька: словник української мови

говорити безпредметно (без потреби)

Правильніше: марнувати слова
Мова – не калька: словник української мови

втручатися без потреби в чужі справи

Правильніше: заглядати (зазирати) в горшки
Мова – не калька: словник української мови

відповідно до власних даних (можливостей, потреб)

Правильніше: по своєму пір'ю
Мова – не калька: словник української мови

відпала необхідність

Правильніше: немає потреби
Мова – не калька: словник української мови

без потреби тинятися (ходити) туди й сюди

Правильніше: мишей топтати; байди бити; давати горобцям дулі
Мова – не калька: словник української мови

без потреби повторювати те саме

Правильніше: перевіювати полову
Мова – не калька: словник української мови

Немає потреби і не має потреби

Перевірте, чи не сплутано написання конструкцій:

немає потреби — присудкове слово в односкладному безособовому реченні;

і не має потреби — частка з дієсловом у двоскладному реченні.

НЕМАЄ ПОТРЕБИ НЕ МАЄ ПОТРЕБИ
Нам немає потреби просити притулку. Україна наразі не має потреби в закупівлях російського газу.

Військовий і воєнний

Перевірте вживання:

воєнний — стосується війни;

і військовий — має стосунок до війська.

ВОЄННИЙ ВІЙСЬКОВИЙ
воєнний стан військовий обов'язок 
воєнний злочин військовий оркестр
воєнна здобич  військовий радник
воєнна політика військові традиції
воєнна ситуація військова муштра

АЛЕ:

Можуть паралельно вживатися: військова і воєнна теорія, військове і воєнне мистецтво, військові і воєнні потреби.

ТИПОВА ПОМИЛКА:

Це нове приміщення воєнної академії. —  Це нове приміщення військової академії.

Це був складний військовий період. —  Це був складний воєнний період.

Нужденний, бідний, той, що (який) має потребу (потребує допомоги)

Хоч як це дивно, а деякі наші довідники й періодичні видання помилково користуються прикметником нужденний, гадаючи, що він відповідає російському нуждающийся, й пишуть: «нужденні члени сім'ї», «нужденна дружина» тощо.
Український прикметник нужденний має інше значення; він не є синонімом слів злиденний, бідний і більше підходить за значенням до слів жалюгідний, виснажений, зморений: «Розважає душу вбогу нужденне серденько» (П. Куліш); «В його лице нужденне, сухе, поморщене» (І. Нечуй-Левицький); «Худоба нужденна, миршава, та й то рідко в котрого ґазди й є» (І. Франко).
До російських висловів нуждающиеся члены семьи, нуждающаяся жена українськими відповідниками будуть: члени сім'ї (або родини), що потребують допомоги, або бідні члени сім'ї; дружина, що потребує допомоги, бідна дружина, дружина, що (яка) має потребу в чомусь, дружина, якій треба допомогти.

без надобності

Правильніше: без потреби
Словник-антисуржик.

Даром потратив час

Правильніше: Даремно (марно, без потреби) втратив (згаяв) час

Без надобності

Правильніше: Без потреби

Зв'язаних з потребою

Правильніше: Пов'язаних з потребою

Про необхідність

Правильніше: Про потребу

Товаровиробники приходять до необхідності регулювання

Правильніше: Товаровиробники переконуються в потребі регулювання

Немає потреби закривати очі на

Правильніше: Не можна заплющувати очі на

Пенсійні потреби

Правильніше: Потреби пенсіонерів

З розумінням поставитися до нужд сімей

Правильніше: Зрозуміти потреби сімей